Розділи сайту
Лікарські засоби
Вітаміни та БАДи
Товари для матері і дитини
Медтовари
Косметика
Гігієна та догляд
Медтехніка
Лікарські засоби
Вітаміни та БАДи
Самовивіз 
Оплата при отриманні
фармакодинаміка. Мометазону фуроат — синтетичний кортикостероїд для місцевого застосування, який чинить виражену протизапальну дію. Локальна протизапальна дія мометазону фуроату виявляється у дозах, при яких не виникає системних ефектів.
В основному механізм протизапальної та протиалергічної дії мометазону фуроату пов’язаний з його здатністю пригнічувати виділення медіаторів алергічних реакцій. Мометазону фуроат значно знижує синтез/вивільнення лейкотрієнів із лейкоцитів пацієнтів з алергічними захворюваннями. Мометазону фуроат продемонстрував на культурі клітин у 10 разів більшу активність, ніж інші стероїди, включаючи беклометазону дипропіонат, бетаметазон, гідрокортизон та дексаметазон, щодо пригнічення синтезу/вивільнення IL-1, IL-5, IL-6 та TNF?. Він також є потужним інгібітором продукції Th2 цитокінів, IL-4 та IL-5 із людських CD4+ Т-клітин. Мометазону фуроат також у 6 разів активніший, ніж беклометазону дипропіонат та бетаметазон, щодо пригнічення продукції IL-5.
Фармакокінетика. Біодоступність мометазону фуроату при застосуванні в формі назального спрею становить <1% у плазмі крові. Суспензія мометазону фуроату дуже слабко абсорбується у ШКТ, а та невелика кількість, що може поглинатися та абсорбуватися, піддається активному первинному метаболізму ще до екскреції переважно у вигляді метаболітів із жовчю та деякою мірою — з сечею.
лікування сезонного або цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 2 років. Профілактичне лікування алергічного риніту середнього і тяжкого перебігу рекомендується розпочати за 4 тиж до передбачуваного початку сезону пилкування;
як допоміжний терапевтичний засіб при лікуванні антибіотиками гострих епізодів синуситів у дорослих (у тому числі літнього віку) і дітей віком від 12 років;
лікування симптомів гострого риносинуситу без ознак тяжкої бактеріальної інфекції у дорослих і дітей віком від 12 років;
лікування назальних поліпів та пов’язаних з ними симптомів, включаючи закладеність носа та втрату нюху, у пацієнтів віком від 18 років.
перед початком використання нового флакона препарату слід провести його калібрування. Калібрування здійснюється шляхом близько 10 натискань дозуючого пристрою, при цьому встановлюється стереотипна подача лікарської речовини, при якій з кожним натисканням відбувається викид близько 100 мг суспензії (одна доза); 1 доза спрею містить мометазону фуроату 50 мкг. Якщо назальний спрей не використовувати протягом 14 днів або довше, перед наступним застосуванням необхідно повторне випорскування шляхом 2 натискань, поки не буде спостерігатися повна подача. Не проколювати насадку перед початком застосування.
Перед кожним застосуванням слід енергійно струшувати флакон.
Якщо насадка забилася, слід зняти пластиковий ковпачок, обережно натискуючи на біле кільце, легко зняти насадку й промити її теплою проточною водою, висушити і встановити на місце. Не намагайтеся прочистити насадку голкою або іншим гострим предметом, оскільки такі дії зашкодять дозатору. Регулярне чищення насадки є дуже важливим.
Перед кожним застосуванням необхідно ретельно очистити ніс від слизу.
Лікування сезонного або цілорічного алергічного риніту. Дорослим (у тому числі літнього віку) і дітям віком старше 12 років рекомендована профілактична і терапевтична доза препарату становить 2 впорскування (по 50 мкг кожне) у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 200 мкг). Після досягнення лікувального ефекту для підтримувальної терапії доцільне зниження дози до 1 впорскування в кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 100 мкг).
Якщо зменшення вираженості симптомів захворювання не вдається досягти застосуванням препарату в рекомендованій терапевтичній дозі, добова доза може бути підвищена до максимальної: по 4 впорскування у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 400 мкг). Після послаблення симптомів захворювання рекомендується зниження дози.
Препарат продемонстрував клінічно значущий початок дії протягом 12 год після першого застосування у деяких пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. Однак повну користь від лікування не можна отримати в перші 48 год, тому пацієнту необхідно продовжувати регулярне застосування для досягнення повного терапевтичного ефекту.
Для дітей віком 2–11 років рекомендована терапевтична доза становить 1 впорскування (50 мкг) у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 100 мкг).
Допоміжне лікування гострих епізодів синуситів. Дорослим (у тому числі літнього віку) і дітям віком старше 12 років рекомендована терапевтична доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг).
Якщо послаблення симптомів захворювання не вдається досягти застосуванням препарату в рекомендованій терапевтичній дозі, добова доза може бути підвищена до 4 впорскувань у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 800 мкг). Після зменшення вираженості симптомів захворювання рекомендується зниження дози.
Гострий риносинусит. Дорослим і дітям віком старше 12 років рекомендована терапевтична доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг).
Назальні поліпи. Для пацієнтів віком від 18 років (в тому числі похилого віку) рекомендована доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 2 рази на добу (загальна добова доза — 400 мкг). Після досягнення клінічного ефекту рекомендовано знизити дозу до 2 впорскувань у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза — 200 мкг).
Діти. При застосуванні у дітей в добовій дозі 100 мкг протягом року затримки росту не відзначалося.
Не досліджували безпеку й ефективність препарату при лікуванні назальних поліпів у дітей та підлітків (віком до 18 років), симптомів риносинуситу — віком до 12 років, сезонного або цілорічного алергічного риніту — у дітей віком до 2 років.
підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого неактивного компонента препарату. Препарат не слід застосовувати за наявності нелікованої локалізованої інфекції із залученням слизової оболонки носової порожнини. Оскільки кортикостероїди виявляють ефект пригнічення загоєння рани, пацієнтам, яким недавно робили операцію в носовій порожнині або у яких були травми, не можна застосовувати назальний кортикостероїд до повного загоєння рани.
при сезонному і цілорічному алергічному риніті відзначали такі небажані явища: головний біль (8%), носові кровотечі (тобто явна кровотеча, а також виділення кров’янистого слизу чи згустків крові) (8%), фарингіт (4%), відчуття печіння в носі (2%), подразнення (2%) та виразкові зміни (1%) слизової оболонки носа. Розвиток подібних небажаних явищ є типовим при застосуванні будь-якого назального спрею, що містить кортикостероїди.
Частота розвитку небажаних явищ у дітей: носові кровотечі (6%), головний біль (3%), відчуття подразнення в носі (2%) і чхання (2%).
Після інтраназального застосування мометазону фуроату іноді може виникати алергічна реакція негайного типу (наприклад бронхоспазм, диспное). Дуже рідко розвивалися анафілактична реакція та ангіоневротичний набряк.
Повідомлялося про поодинокі випадки порушень смаку та нюху.
При застосуванні мометазону фуроату як допоміжного засобу у лікуванні гострих синуситів відзначалися такі побічні ефекти, як головний біль (2%), фарингіт (1%), відчуття печіння в носі (1%) і подразнення слизової оболонки носа (1%). Носові кровотечі були помірно виражені (5%).
Про виникнення інфекції верхніх дихальних шляхів повідомлялося у 1% пацієнтів.
Дуже рідко при інтраназальному застосуванні ГКС відзначалися випадки перфорації носової перегородки або підвищення внутрішньоочного тиску.
Про рідкісних випадках глаукоми та/або катаракти повідомлялося при застосуванні інтраназальних ГКС.
застосування препарату у дітей молодшого віку необхідно проводити за допомогою дорослих.
Препарат не слід застосовувати за наявності нелікованої місцевої інфекції із залученням у процес слизової оболонки носа.
Препарат слід застосовувати з обережністю або не застосовувати зовсім у хворих з активною або латентною туберкульозною інфекцією респіраторного тракту, а також при нелікованій грибковій, бактеріальній, системній вірусній інфекції або при інфекції herpes simplex з ураженням очей.
Після лікування препаратом впродовж 1 року не виникало ознак атрофії слизової оболонки носа; крім того, мометазону фуроат сприяв нормалізації гістологічної картини слизової оболонки носа. Як і впродовж будь-якого довготривалого лікування, пацієнтам, які застосовують препарат протягом кількох місяців і довше, необхідно періодично проходити огляд щодо виявлення можливих змін слизової оболонки носа. У разі розвитку локальної грибкової інфекції носа чи глотки може бути необхідне припинення терапії препаратом або проведення відповідного лікування. Подразнення слизової оболонки носа і глотки, що зберігається протягом тривалого часу, також може бути показанням до припинення застосування препарату.
Хоча препарат контролює назальні симптоми у більшості пацієнтів, одночасне застосування відповідної додаткової терапії може призвести до додаткового зменшення вираженості інших симптомів, зокрема з боку очей.
При тривалому лікуванні мометазоном фуроатом ознак пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи не виявлено. За пацієнтами, які переходять на лікування назальним спреєм після тривалої терапії кортикостероїдами системної дії, потрібно уважно спостерігати. Припинення прийому кортикостероїдів системної дії у таких хворих може призвести до недостатності функції кори надниркової залози, що може потребувати поновлення терапії системними кортикостероїдами і застосування іншого відповідного лікування.
Під час переходу від лікування кортикостероїдами системної дії на лікування препаратом поряд із зменшенням вираженості симптомів з боку носа можуть виникнути симптоми відміни кортикостероїдів (наприклад біль у суглобах та/або м’язах, відчуття втоми і депресія). Таких хворих необхідно спеціально переконувати у доцільності продовження лікування спреєм. Зміна терапії може також виявити алергічні захворювання (такі як алергічний кон’юнктивіт, екзема тощо), що розвинулися раніше і маскувалися терапією кортикостероїдами системної дії.
Пацієнти, які застосовують кортикостероїди, потенційно можуть мати знижену імунну реактивність, і їх необхідно попереджати про підвищений ризик зараження при контакті з пацієнтами з деякими інфекційними захворюваннями (наприклад вітряна віспа, кір), а також про необхідність консультації лікаря, якщо такий контакт відбувся.
Потенційний ризик розвитку синдрому Кушинга можливий при тривалому застосуванні препарату у високих дозах.
Після застосування інтраназальних кортикостероїдів дуже рідко повідомлялося про випадки перфорації носової перегородки або підвищеного внутрішньоочного тиску.
Слід попередити пацієнтів про необхідність негайного звернення до лікаря у разі появи симптомів тяжкої бактеріальної інфекції, таких як підвищення температури тіла, сильний однобічний біль у ділянці обличчя або зубний біль, орбітальна або періорбітальна припухлість/набряк або погіршення стану після початкового покращання.
Застосування в період вагітності та годування грудьми. Спеціальних досліджень дії препарату за участю вагітних не проводилося.
Як і інші кортикостероїди для інтраназального застосування, мометазону фуроат застосовують у вагітних та жінок, які годують грудьми, тільки якщо очікувана користь від його застосування перевищує потенційний ризик для жінки, плода або немовляти. Немовлят, матері яких в період вагітності застосовували кортикостероїди, слід ретельно обстежити щодо можливої гіпофункції надниркової залози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Невідома.
при одночасному застосуванні з лоратадином не відзначалося впливу на концентрацію в плазмі крові лоратадину або його основного метаболіту, а мометазону фуроат не виявлявся в плазмі крові навіть у мінімальній концентрації. Поєднана терапія добре переносилася хворими.
Даних щодо взаємодії з іншими препаратами не отримано.
внаслідок того, що системна біодоступність препарату <1% (відповідно до результатів чутливого методу нижньої межі кількісного визначення становить 0,25 пг/мл), малоймовірно, що при передозуванні будуть потрібні інші заходи, крім спостереження за станом хворого з подальшим застосуванням препарату в рекомендованій дозі.
Інгаляція або пероральне введення надмірних доз кортикостероїдів можуть призвести до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи.
при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.
Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення.
Не використовуйте це як посібник медичних рекомендацій.
Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!
Farmaco не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті farmaco.ua.
Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!
