Оплата при отриманні
діючі речовини: етинілестрадіол, гестоден;
1 таблетка містить етинілестрадіолу 0,02 мг та гестодену 0,075 мг;
допоміжні речовини: натрію кальцію едетат, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, хіноліновий жовтий (Е 104), титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, тальк, кальцію карбонат, сахароза.
Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: світло-жовті круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з обох боків без напису. Діаметр — близько 5,6 мм, номінальна маса — 90,0 мг.
Гормональні контрацептиви для системного застосування. Прогестогени та естрогени, фіксовані комбінації.
Код АТХ G03A A10.
Фармакодинаміка.
Комбіновані пероральні контрацептиви діють шляхом пригнічення гонадотропінів. Хоча основним механізмом дії є пригнічення овуляції, інші механізми, які включають зміни цервікального слизу (що підвищує складність проникнення сперматозоїдів у матку) та ендометрія (що зменшує імовірність імплантації яйцеклітини), сприяють контрацептивному ефекту препарату.
У разі правильного та безперервного прийому імовірність неефективності методу комбінованих пероральних контрацептивів становить 0,1% на рік. У той же час у разі звичайного застосування загальна імовірність неефективності методу комбінованих пероральних контрацептивів становить 5% на рік. Ефективність більшості контрацептивних методів залежить від того, наскільки надійно їх застосовувати. Неефективність методу комбінованих пероральних контрацептивів найбільш імовірно пояснюється пропуском таблеток.
Фармакокінетика.
Гестоден.
Всмоктування
Перорально прийнятий гестоден всмоктується швидко і практично повністю. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 1 годину після прийому однократної дози. Біологічна доступність гестодену — приблизно 99%.
Розподіл
У сироватці крові гестоден в основному зв’язується з глобуліном, який зв’язує статеві гормони (ГЗСГ) (50–70%) і меншою мірою — з сироватковим альбуміном. Тільки 1–2% від загальної концентрації в сироватці крові знаходиться у формі вільного стероїду.
Підвищення рівня ГЗСГ, спричинене етинілестрадіолом, спричиняє та кількість гестодену, який зв’язується з білками плазми, що спричиняє збільшення ГЗГС-зв’язаної фракції та зменшення альбумін-зв’язаної фракції. При прийомі багатократних доз гестоден акумулюється у сироватці крові. Рівноважна концентрація речовини досягається у другій половині циклу, коли концентрації препарату в сироватці крові підвищуються у 3–5 разів.
Біотрансформація
Гестоден повністю метаболізується шляхом редукції C3-кетогрупи та дельта-4-подвійного зв’язку та шляхом чисельних етапів гідроксилювання. Не встановлено, чи має гестоден при одночасному застосуванні з етинілестрадіолом значний вплив на кінетику останнього.
Виділення
Рівні гестодену в сироватці крові зменшуються в два етапи. При багатократному прийомі кінцевий період напіввиведення становить близько 20–28 годин. Метаболіти у більшій кількості виводяться з сечею, ніж з калом.
Етинілестрадіол.
Всмоктування
Перорально прийнятий етинілестрадіол всмоктується швидко і практично повністю. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 1–2 години після прийому препарату. Біологічна доступність етинілестрадіолу через пресистемну кон’югацію і первинний метаболізм у печінці становить приблизно 40–60%.
Розподіл
Етинілестрадіол повністю, але неспецифічно зв’язується з альбумінами (майже 98%) та призводить до підвищення концентрації глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ) у сироватці крові. Рівноважна концентрація у плазмі крові досягається у другій половині циклу, коли концентрації лікарського засобу в плазмі крові підвищуються на 25–50% порівняно з прийомом однократної дози.
Біотрансформація
Етинілестрадіол піддається пресистемній кон’югації у слизовій оболонці тонкого кишківника та у печінці і проникає у печінково-кишковий кровообіг. Первинною реакцією окислення є 2-гідроксилювання ферментами цитохрому P450. Речовина утворює велику кількість різних гідроксильованих та етильованих метаболітів, присутніх у вигляді вільних метаболітів, а також кон’югатів з глюкуронідами та сульфатом.
Виділення
Концентрація етинілестрадіолу в сироватці крові зменшується в два етапи.
Кінцевий період напіввиведення етинілестрадіолу становить 16–18 годин. Метаболіти етинілестрадіолу у вигляді кон’югатів з глюкуронідами та сульфатом у більшій кількості виводяться з калом, ніж із сечею.
Пероральна контрацепція.
Приймаючи рішення про призначення Ліндинет 20, необхідно враховувати поточні фактори ризику для окремої жінки, особливо фактори ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), і те, наскільки високим є ризик ВТЕ при застосуванні Ліндинет 20 порівняно з іншими комбінованими гормональними контрацептивами (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не слід застосовувати у зазначених нижче випадках. При появі будь-якого з цих станів під час застосування препарату слід негайно припинити його застосування.