FarmacoFarmaco

Діакордин, таблетки, 60 мг, №50
" АТ Лечива" Чеська республіка"

Діакордин, таблетки, 60 мг, №50 | интернет-аптека Farmaco.ua
Недоступно

Виробник: " АТ Лечива" Чеська республіка"
Реєстраційне посвідчення: UA/5731/01/01
Доставка
  Нова пошта
  Самовивіз
Оплата

  Онлайн оплата карткою - LiqPay

  Оплата при отриманні

ДІАКОРДИН® 60 таблетки 60 мг

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДІАКОРДИН® 60

(DIACORDIN® 60)

Склад:

діюча речовина: дилтіазем;

1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 60 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, віск гірський, кремнію діоксид метильований, магнію стеарат.

Лікарська форма.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі з жовтуватим відтінком пласкі таблетки з розподільчою рискою, діаметром близько 10,5 мм, з характерним запахом допоміжних речовин.

Фармакотерапевтична група.

Селективні антагоністи кальцію з переважаючою дією на серце. Похідні бензотіазепіну.

Код АТХ C08D B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Дилтіазем застосовують для профілактики нападів стенокардії та зниження артеріального тиску. Препарат зменшує потребу міокарда у кисні і покращує коронарне кровопостачання, що попереджує виникнення нападу стенокардії. Дилтіазем впливає на судини, внаслідок чого знижується артеріальний тиск.

Механізм дії дилтіазему полягає в обмеженні потрапляння кальцію у клітини міокарда і клітини гладких м’язів судинних стінок, що має наслідком вазодилатацію, яка, у свою чергу, призводить до зменшення периферичного опору судин та зниження артеріального тиску. Цей лікарський засіб не спричиняє рефлекторної тахікардії, зумовленої негативним хронотропним ефектом дилтіазему. Клінічна відповідь досягається за рахунок доз дилтіазему, які викликають мінімальний негативний інотропний ефект або взагалі не викликають такого ефекту. Дилтіазем зменшує потребу міокарда у кисні. Антиангінальний ефект спостерігається вже після прийому початкової дози, тоді як антигіпертензивний ефект проявляється лише після приблизно 2 тижнів безперервного застосування препарату.

Фармакокінетика.

Дилтіазем дуже швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і потрапляє у кров через кілька хвилин після прийому. Максимальна концентрація у плазмі спостерігається через 4,1–7,1 години після прийому. Ступінь зв’язування дилтіазему з білками плазми — від 80 до 85%. Через ефект першого проходження біодоступність таблетки, що містить 60 мг дилтіазему, становить близько 40%.

Біологічне напіввиведення дилтіазему складається з двох фаз: ранньої (20–30 хвилин) і кінцевої (приблизно 3,5 години). Ефект досягається через 5–7 годин після прийому таблеток і триває 12 годин або довше.

Дилтіазем значною мірою метаболізується цитохромом Р450 печінки. Два основні циркулюючі метаболіти — N-монодезметилдилтіазем та дезацетилдилтіазем. Дилтіазем виводиться з жовчю (65%) та сечею (35%).

Клінічні характеристики.

Показання.

  • Стабільна стенокардія напруження;
  • вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
  • артеріальна гіпертензія — як у монотерапії, так і в комплексі з іншими гіпотензивними засобами.

ДІАКОРДИН® 60 призначений для лікування дорослих пацієнтів.

Протипоказання.

  • Гіперчутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин, які входять до складу препарату;
  • кардіогенний шок на фоні інфаркту міокарда або серцевої недостатності;
  • тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.);
  • декомпенсована серцева недостатність;
  • гострий інфаркт міокарда з ускладненим перебігом;
  • шлуночкова аритмія та/або екстрасистолія;
  • тріпотіння або фібриляція передсердь при синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта або синдромі Лауна-Ганога-Левіна без імплантованих кардіостимуляторів;
  • порушення провідності у синусо-передсердному вузлі (синдром слабкості синусового вузла);
  • атріовентрикулярна (АВ) блокада другого або третього ступеня, окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму;
  • брадикардія (частота серцевих скорочень менше 55 уд/хв);
  • недостатність лівого шлуночка із застійними легенями;
  • супутнє застосування з інфузією дантролену (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
  • застосування у комбінації з івабрадином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лікарські засоби, одночасне застосування яких протипоказане

Дантролен (інфузії)

У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ «Протипоказання»).

Івабрадин

Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане, з огляду на ефект додаткового до дії івабрадину зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему (див. розділ «Протипоказання»).

Лікарські засоби, одночасне застосування яких вимагає обережності

Літій

Ризик посилення нейротоксичних реакцій, викликаних літієм.

Похідні нітратів

Посилення гіпотензивного ефекту та втрата свідомості (адитивні вазодилатаційні ефекти). Пацієнтам, які отримують блокатори кальцієвих каналів, призначати похідні нітратів необхідно лише з поступовим підвищенням дози останніх.

Теофілін

Збільшення циркулюючих рівнів теофіліну.

Альфа-антагоністи

Збільшення антигіпертензивного ефекту. Одночасне застосування альфа-агоністів може викликати або посилити артеріальну гіпотензію. Комбіноване застосування дилтіазему з альфа-агоністами можливе лише умови ретельного контролю артеріального тиску.

Аміодарон, дигоксин

Збільшення ризику брадикардії. При комбінуванні цих препаратів з дилтіаземом необхідно дотримуватися обережності, особливо щодо пацієнтів літноього віку та при призначенні високих доз.

Галотан та ізофлуран

Дилтіазем може збільшувати пригнічувальну дію на серце галотану та ізофлурану.

Солі кальцію (інфузії)

Внутрішньовенне введення солей кальцію знижує фармакологічну відповідь на застосування дилтіазему.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази

При одночасному застосуванні дилтіазему та інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються за допомогою ферменту цитохрому CYP3А4, наприклад симвастатину, аторвастатину, ловастатину та серивастатину, дози останніх потрібно знизити для запобігання розвитку рабдоміолізу та уражень печінки.

Бета-блокатори

Ймовірність розвитку порушень серцевого ритму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), синоатріальних та атріовентрикулярних розладів провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Така комбінація може використовуватися лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ моніторингу, особливо на початку такого лікування.

Інші протиаритмічні препарати

Оскільки дилтіазем має протиаритмічні властивості, його одночасне призначення разом із іншими протиаритмічними засобами не рекомендоване (адитивний ризик посилення небажаних явищ з боку серця). Таку комбінацію слід застосовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ моніторування.

Карбамазепін

Збільшення циркулюючих рівнів карбамазепіну.

Рекомендується кількісно визначати рівні карбамазепіну в плазмі крові та за необхідності коригувати дозу препарату.

Рифампіцин

Ризик зниження рівнів дилтіазему в плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг на початку терапії рифампіцином або при його відміні.

Блокатори H2-рецепторів (циметидин, ранітидин)

Збільшення концентрацій дилтіазему в плазмі крові. За пацієнтами, які отримують терапію дилтіаземом, необхідно здійснювати ретельний моніторинг на початку терапії блокаторами H2-рецепторів або при їх відміні. Може бути необхідним коригування добової дози дилтіазему.

Циклоспорин

Збільшення циркулюючих рівнів циклоспорину. Рекомендується зменшити дозу циклоспорину, моніторувати функцію нирок, кількісно визначати циркулюючі рівні циклоспорину та коригувати дозу під час комбінованої терапії цими препаратами та після її припинення.

Фенітоїн

При одночасному застосуванні з фенітоїном дилтіазем може збільшувати концентрацію фенітоїну в плазмі крові. Рекомендується моніторинг концентрації фенітоїну в плазмі крові.

Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота [АСК] / ацетилсаліцилат лізину [АСЛ])

Через підвищений ризик виникнення кровотеч у зв’язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів одночасне застосування ацетилсаліцилатів (АСК/АСЛ) з дилтіаземом слід здійснювати з обережністю.

Рентгенконтрастні речовини

У пацієнтів, які отримують дилтіазем, можуть посилюватися серцево-судинні ефекти внутрішньовенного болюсу іонного рентгенконтрастного середовища, такі як артеріальна гіпотензія. Щодо пацієнтів, які одночасно отримують дилтіазем та іонне рентгенконтрастне середовище, необхідна особлива обережність.

Загальна інформація, яку слід взяти до уваги

Через потенціал адитивних ефектів у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно з іншими засобами з відомим впливом на скоротливість та/або провідність міокарда, необхідно дотримуватися обережності та ретельно титрувати дозу.

Дилтіазем метаболізується ферментом CYP3A4. Було задокументовано помірне (менш ніж у 2 рази) збільшення концентрацій дилтіазему в плазмі крові у разі його одночасного призначення із більш потужним інгібітором CYP3A4. Грейпфрутовий сік може підвищувати рівні дилтіазему в крові (у 1,2 раза). За пацієнтами, які споживають грейпфрутовий сік, необхідно здійснювати нагляд щодо можливого посилення небажаних ефектів дилтіазему. У разі підозри на наявність такої взаємодії слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Дилтіазем також є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення з іншими субстратами ферменту CYP3A4 може призводити до збільшення концентрацій будь-якого з одночасно застосовуваних препаратів в плазмі крові. Одночасне призначення дилтіазему з індуктором ферменту CYP3A4 може обумовити зниження концентрацій дилтіазему в плазмі крові.

Дилтіазем може потенціювати зниження скоротливості, провідності й автоматизму міокарда і сприяти розширенню кровоносних судин, зумовленому застосуванням анестетика.

Бензодіазепіни (мідазолам, триазолам)

Дилтіазем значущо збільшує концентрацію мідазоламу і триазоламу в плазмі крові та подовжує їхній час напіввиведення. Щодо пацієнтів, які приймають дилтіазем, необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні короткодіючих бензодіазепінів, метаболізм яких опосередкований ферментом CYP3A4.

Кортикостероїди (метилпреднізолон)

Інгібування метаболізму метилпреднізолону (CYP3A4) та інгібування P-глікопротеїну. За пацієнтом необхідно здійснювати моніторинг на початку терапії метилпреднізолоном. Може бути необхідним коригування дози метилпреднізолону.

Статини

Дилтіазем є інгібітором ферменту CYP3A4. Було показано, що він значущо збільшує AUC деяких статинів. При одночасному застосуванні дилтіазему може збільшуватися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу, обумовлених статинами, які метаболізуються ферментом CYP3A4. За можливості разом із дилтіаземом слід використовувати статини, які не метаболізуються ферментом CYP3A4; у іншому випадку необхідний ретельний моніторинг щодо можливого виникнення ознак та симптомів потенційних токсичних реакцій на статини.

Особливості застосування.

За пацієнтами з порушенням функції лівого шлуночка, брадикардією (ризик загострення) або АV-блокадою І ступеня, виявленою на електрокардіограмі (ризик загострення та рідко повної блокади), необхідний ретельний нагляд.

Анестезіолога слід поінформувати про поточну терапію дилтіаземом у разі необхідності загального знеболення. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості, провідності та автоматичності міокарда, а також дилатацію судин, обумовлені дією анестезуючих засобів.

У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю можливе збільшення концентрації дилтіазему в плазмі крові. Необхідно суворо дотримуватися протипоказань та запобіжних заходів і на початку лікування препаратом здійснювати ретельний моніторинг, особливо за частотою серцевих скорочень.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може асоціюватися зі змінами настрою, в тому числі з виникненням депресії.

Як і інші блокатори кальцієвих каналів, дилтіазем виявляє пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику. У зв’язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ризик виникнення непрохідності кишечнику.

Пацієнтам з латентним або явним цукровим діабетом необхідний ретельний моніторинг з огляду на можливе збільшення рівнів глюкози в крові.

Препарат слід застосовувати з обережністю хворим на гостру порфірію.

Дилтіазем необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з недостатністю лівого передсердя, брадикардією, подовженням інтервалу PQ та стенозом аорти.

Антагоністи кальцію можуть сприяти зниженню чоловічої фертильності. Це необхідно брати до уваги, якщо у пацієнта, який приймає антагоністи кальцію, діагностується безпліддя неясної етіології. Даний ефект зникає при припиненні терапії.

Абсорбція дилтіазему може бути знижена у пацієнтів з тривалою діареєю (наприклад, при виразковому коліті чи хворобі Крона).

Педіатрична популяція

Безпечність та ефективність дилтіазему для дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.

Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На сьогодні дані щодо застосування дилтіазему вагітним є дуже обмеженими. Було показано, що дилтіазем виявляє репродуктивну токсичність у деяких видів тварин (щурів, мишей, кролів). У зв’язку з цим дилтіазем не рекомендується застосовувати під час вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не використовують ефективні методи контрацепції.

Годування груддю

Дилтіазем екскретується з грудним молоком у низьких концентраціях. Необхідно уникати годування груддю під час прийому препарату. Якщо застосування дилтіазему розцінене як необхідне з медичної точки зору, слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на дані, отримані щодо небажаних реакцій, зокрема запаморочення та нудоти, препарат може змінювати здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. Проте не було проведено жодних досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дозу слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта.

Дорослі звичайно приймають по 60 мг дилтіазему 3–4 рази на добу.

Максимальна добова доза дилтіазему для дорослих становить 360 мг.

Одночасний прийом препарату з іншими антигіпертензивними засобами може вимагати коригування дози.

Пацієнти літнього віку, пацієнти з печінковою та/або нирковою дисфункцією.

Лікування пацієнтів літнього віку або пацієнтів з порушенням функції печінки чи нирок починають із найнижчої можливої дози. Дозу поступово збільшують залежно від терапевтичної відповіді на препарат. Препарат слід із обережністю застосовувати пацієнтам з печінковою та/або нирковою дисфункцією (див. розділ «Особливості застосування»).

Таблетки потрібно приймати з їжею або натще, ковтаючи їх цілими і запиваючи великою кількістю води.

Діти.

Безпечність та ефективність дилтіазему для дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені, тому застосування препарату дітям та підліткам не рекомендоване (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування.

Симптоми.

Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію, яка може призводити до колапсу, синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без неї, зупинку синусового вузла, атріовентрикулярні порушення провідності та зупинку серця.

Лікування.

Лікування в умовах стаціонару включатиме промивання шлунка та/або осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Засоби, які пропонуються для коригування розладів: атропін, вазопресори, інотропні засоби, глюкагон та інфузії кальцію глюконату.

Дилтіазем не виводиться з організму шляхом діалізу.

Побічні реакції.

В наведеній нижче таблиці представлені дані щодо небажаних реакцій при застосуванні дилтіазему відповідно до термінології MedDRA із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 <1/10); нечасто (> 1/1000 <1/100); рідко (>1/10 000 <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення, частота невідома (інформація про небажані реакції, зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату, надходила шляхом спонтанних повідомлень, тому частота цих небажаних реакцій невідома).

Класи систем органівЧастотаНебажані реакції
З боку крові та лімфатичної системиРідкоЛейкопенія, подовження часу кровотечі
Частота невідомаТромбоцитопенія1
Метаболічні та аліментарні розладиЧастота невідомаГіперглікемія1
З боку психікиНечастоНервозність, безсоння
РідкоСплутаність свідомості, амнезія, галюцинації, зміна особистості, порушення смаку і нюху
Частота невідомаЗміни настрою (в тому числі депресія)1
З боку нервової системиЧастоГоловний біль, запаморочення
РідкоПорушення ходи, парестезія, сонливість, тремор
Частота невідомаЕкстрапірамідний синдром1
З боку серцяЧастоАтріовентрикулярна блокада (I ступеня, блокада ніжки пучка Гіса), посилене серцебиття (пальпітація), синусова брадикардія
НечастоБрадикардія
Дуже рідкоСерцева недостатність з набряком легень
РідкоAV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія, екстрасистолія, втрата свідомості, припливи
Частота невідомаСиноатріальна блокада1, застійна серцева недостатність1, зупинка синусового вузла1, зупинка серця (асистолія)1
З боку судинЧастоГіперемія
НечастоОртостатична гіпотензія
Частота невідомаВаскуліт (в тому числі лейкоцитокластичний васкуліт)
З боку шлунково-кишкового трактуЧастоЗапор, диспепсія, біль у шлунку, нудота, діарея, сухість у ротовій порожнині і горлі
НечастоБлювання
РідкоАнорексія, збільшення маси тіла, гінгівіт
Частота невідомаГіперплазія ясен1
Гепатобіліарні розладиНечастоЗбільшення рівнів печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, ЛДГ, лужної фосфатази)
Частота невідомаГепатит1
З боку шкіри та підшкірної клітковиниЧастоЕритема, свербіж
РідкоКропив’янка, червоний вовчак, петехія, алергічні реакції шкіри, лімфаденопатія, еозинофілія
Частота невідомаФоточутливість (в тому числі ліхеноїдний кератоз в ділянках шкіри, відкритих для сонця)1, ангіоневротичний набряк1, висипання1, мультиформна еритема (в тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз)1, пітливість1, ексфоліативний дерматит1, гострий генералізований екзантематозний пустульоз1, десквамативна еритема з підвищенням температури тіла або без неї1
З боку репродуктивної системи та молочних залозРідкоСексуальні розлади
Частота невідомаГінекомастія1
Загальні розлади та реакції в місці введенняДуже частоНабряк нижніх кінцівок
ЧастоЗагальне нездужання
НечастоСлабкість, підвищена втомлюваність, астенія
З боку органів зоруРідкоАмбліопія, подразнення очей
З боку органів слухуРідкоШум у вухах
З боку м’язево-скелетної системиРідкоБіль у кістках і суглобах, міалгія
З боку респіраторної системиРідкоЗадишка, носова кровотеча, застій у носі
З боку сечовидільної системиРідкоНіктурія, поліурія
Результати дослідженьЧастоПідвищення рівнів креатинфосфокінази (КФК)

1 Інформація про небажані реакції, зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату, надходила шляхом спонтанних повідомлень, тому частота цих небажаних реакцій невідома.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «ризик/користь» для даного лікарського засобу. Медичні працівники мають повідомляти про усі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

№50 (10х5): по 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Місцезнаходження заявника.

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48–50А.

ДІАКОРДИН® 90 РЕТАРД таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою 90 мг

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДІАКОРДИН® 90 РЕТАРД

(DIACORDIN® 90 RETARD)

Склад:

діюча речовина: дилтіазем;

1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 90 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат 200, віск гірський, кремнію діоксид метильований, магнію стеарат, полісорбат 80, емульсія симетикону SE4, макрогол 6000, гіпромелоза 2910/15, заліза оксид жовтий (Е 172), тальк.

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: жовто-коричневі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, діаметром приблизно 10,6 мм.

Фармакотерапевтична група.

Селективні антагоністи кальцію з переважаючою дією на серце. Похідні бензотіазепіну.

Код АТХ C08D B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії дилтіазему, який є антагоністом кальцію, полягає в обмеженні надходження іонів кальцію через повільні кальцієві канали в клітину, що зменшує вивільнення кальцію із запасів у саркоплазматичному ретикулумі. Це призводить до зменшення кількості наявного внутрішньоклітинного кальцію зі зменшенням споживання кисню міокардом. Підвищується здатність до фізичного навантаження і покращуються всі показники ішемії міокарда у пацієнтів зі стенокардією. Препарат виявляє розслаблюючий ефект на великі і малі коронарні артерії і зменшує спазм при вазоспастичній стенокардії (стенокардії Принцметала) і відповідь на катехоламіни, але мало впливає на периферичну судинну систему. Тому не виникає можливості розвитку рефлекторної тахікардії. Виникає невелике зниження частоти серцевих скорочень, що супроводжується збільшенням серцевого викиду, поліпшенням перфузії міокарда і зменшенням роботи шлуночків. У дослідженнях на тваринах дилтіазем захищає міокард від ефектів ішемії і зменшує пошкодження, викликане надмірним надходженням кальцію в клітину міокарда під час реперфузії.

Фармакокінетика.

Дилтіазем добре всмоктується (90%) у здорових добровольців після перорального прийому у шлунково-кишковому тракті і потрапляє у кров через кілька хвилин після прийому. Ці лікарські форми дилтіазему гідрохлориду забезпечують тривалу абсорбцію діючої речовини. Пікові концентрації в плазмі крові досягаються протягом періоду від 4 до 8 годин після застосування препарату.

Біодоступність цієї лікарської форми дилтіазему становить приблизно 90% біодоступності звичайної таблетки. Середній уявний період напіввиведення з плазми крові становить 7–8 годин.

Ступінь зв’язування дилтіазему з білками плазми крові — 80 — 85%.

Основний циркулюючий метаболіт, N-монодезметилдилтіазем, становить приблизно 35% циркулюючого дилтіазему.

Менше ніж 5% дилтіазему виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Під час тривалого застосування у будь-якого пацієнта плазмові концентрації дилтіазему залишаються постійними.

Середні концентрації в плазмі крові у осіб літнього віку та пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю вищі, ніж у молодих пацієнтів.

Дилтіазем та його метаболіти погано піддаються діалізу.

Було виявлено, що лікарські форми дилтіазему для прийому 2 рази на добу мають різний фармакокінетичний профіль, тому не рекомендується замінювати препарат дилтіазему на препарати з іншими торговими назвами.

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія легкого і помірного ступеня тяжкості та стенокардія.

Протипоказання.

Синдром слабкості синусового вузла, атріовентрикулярна (АВ) блокада ІІ або ІІІ ступеня у пацієнтів без функціонуючого водія ритму.

Тяжка брадикардія (нижче 50 уд/хв). Недостатність лівого шлуночка із застійними легенями. Годування груддю.

Одночасне застосування дантролену в інфузіях (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Підвищена чутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин, які входять до складу препарату.

Застосування у комбінації з івабрадином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лікарські засоби, одночасне застосування яких протипоказане з міркувань безпеки

Дантролен (інфузії)

У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ «Протипоказання»).

Івабрадин

Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане, враховуючи ефект додаткового до дії івабрадину зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему (див. розділ «Протипоказання»).

Лікарські засоби, одночасне застосування яких вимагає обережності

Альфа-антагоністи

Посилення антигіпертензивних ефектів. Одночасне застосування альфа-антагоністів може спричинити або посилити артеріальну гіпотензію. Одночасне застосування дилтіазему з альфа-антагоністами слід розглядати тільки за умови ретельного моніторування артеріального тиску.

Бета-блокатори

Імовірність розвитку порушень серцевого ритму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), порушення синоатріальної та атріовентрикулярної провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Таку комбінацію можна використовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування, особливо на початку такого лікування.

У пацієнтів, які отримують дилтіазем при одночасному застосуванні з бета-блокаторами, підвищується ризик виникнення депресії (див. розділ «Побічні реакції»).

Аміодарон, дигоксин

Збільшення ризику брадикардії. При комбінуванні цих препаратів з дилтіаземом необхідно дотримуватися обережності, особливо для пацієнтів літнього віку та при застосуванні високих доз.

Протиаритмічні препарати

Оскільки дилтіазем має протиаритмічні властивості, його одночасне призначення разом з іншими протиаритмічними засобами не рекомендоване (адитивний ризик посилення небажаних явищ з боку серця). Таку комбінацію слід застосовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування.

Похідні нітратів

Посилення гіпотензивних ефектів та зомління (адитивні вазодилатаційні ефекти). В усіх пацієнтів, які отримують блокатори кальцієвих каналів, призначення похідних нітратів має здійснюватися лише з використанням поступового підвищення доз.

Циклоспорин

Збільшення циркулюючих рівнів циклоспорину. Рекомендується зменшити дозу циклоспорину, моніторувати функцію нирок, кількісно визначати циркулюючі рівні циклоспорину та коригувати дозу під час комбінованої терапії цими препаратами та після її припинення.

Фенітоїн

При одночасному застосуванні з фенітоїном дилтіазем може збільшувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові. Рекомендується моніторувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові.

Рентгеноконтрастні речовини

У пацієнтів, які отримують дилтіазем, при внутрішньовенному болюсному введенні іонної рентгеноконтрастної речовини можуть посилюватися серцево-судинні ефекти, такі як артеріальна гіпотензія. Тому необхідна особлива обережність при одночасному застосуванні дилтіазему та іонної рентгеноконтрастної речовини.

Карбамазепін

Збільшення циркулюючих рівнів карбамазепіну. Рекомендується кількісно визначати рівень карбамазепіну у плазмі крові та при необхідності коригувати дозу препарату.

Теофілін

Збільшення циркулюючих рівнів теофіліну.

Блокатори H2-рецепторів (циметидин, ранітидин)

Збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. За пацієнтами, які отримують терапію дилтіаземом, необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії блокаторами

H2-рецепторів або при їх відміні. Може бути необхідним коригування добової дози дилтіазему.

Рифампіцин

Ризик зниження рівня дилтіазему у плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії рифампіцином або при його відміні.

Літій

Ризик посилення нейротоксичних реакцій, спричинених літієм.

Антитромбоцитарні препарати

У дослідженні з оцінки фармакодинаміки показано, що дилтіазем інгібує агрегацію тромбоцитів. Хоча клінічна значимість цього результату невідома, слід враховувати потенційні адитивні ефекти при застосуванні препарату з антитромбоцитарними препаратами.

Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота [АСК]/ацетилсаліцилат лізину [АСЛ])

Через підвищений ризик виникнення кровотеч у зв’язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів одночасне застосування ацетилсаліцилатів (АСК/АСЛ) з дилтіаземом слід здійснювати з обережністю.

Загальна інформація, яку слід взяти до уваги

Через потенціал адитивних ефектів у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно з іншими засобами з відомим впливом на скоротливість та/або провідність міокарда, необхідно дотримуватися обережності та ретельно титрувати дозу.

Дилтіазем метаболізується ферментом CYP3A4. Було задокументоване помірне (менше ніж у 2 рази) збільшення концентрації дилтіазему у плазмі крові у випадках його одночасного застосування з більш потужним інгібітором CYP3A4. Грейпфрутовий сік може підвищувати рівень дилтіазему в крові (у 1,2 раза). За пацієнтами, які споживають грейпфрутовий сік, необхідно здійснювати нагляд щодо можливого посилення небажаних ефектів дилтіазему. У випадку підозри на наявність такої взаємодії слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Дилтіазем також є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування з іншими субстратами ферменту CYP3A4 може призводити до збільшення концентрації будь-якого з одночасно застосовуваних препаратів у плазмі крові. Одночасне застосування дилтіазему з індуктором ферменту CYP3A4 може зумовити зниження концентрації дилтіазему у плазмі крові.

Статини

Дилтіазем є інгібітором ферменту CYP3A4. Було показано, що він значущо збільшує AUC деяких статинів. При одночасному застосуванні дилтіазему може збільшуватися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу, зумовлених статинами, які метаболізуються ферментом CYP3A4 (такими як аторвастатин, флувастатин і симвастатин). Може знадобитися коригування дози статину (див. також інформацію про препарат відповідного статину). У разі можливості разом із дилтіаземом слід застосовувати статини, які не метаболізуються ферментом CYP3A4 (наприклад, правастатин); в іншому випадку необхідний ретельний моніторинг щодо можливого виникнення ознак та симптомів потенційних токсичних реакцій на статини.

Цилостазол

Інгібування метаболізму цилостазолу (CYP3A4). Було виявлено, що дилтіазем збільшує експозицію цилостазолу та підвищує його фармакологічну активність.

Бензодіазепіни (мідазолам, тріазолам)

Дилтіазем значно збільшує концентрації мідазоламу й тріазоламу у плазмі крові та подовжує їхній період напіввиведення. Для пацієнтів, які приймають дилтіазем, необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні короткодіючих бензодіазепінів, які метаболізуються за допомогою шляху, опосередкованого ферментом CYP3A4.

Кортикостероїди (метилпреднізолон)

Дилтіазем може збільшувати рівні метилпреднізолону (через інгібування CYP3A4 і можливе інгібування Р-глікопротеїну). За пацієнтом необхідно здійснювати моніторинг при початку терапії метилпреднізолоном. Може бути необхідним коригування дози метилпреднізолону.

Особливості застосування.

Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Пацієнти з такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність цукрази-ізомальтази, не повинні приймати цей лікарський засіб.

Для пацієнтів із порушеннями функції лівого шлуночка, брадикардією (ризик загострення) або АV-блокадою першого ступеня або подовженим інтервалом PR, виявленими на ЕКГ (ризик загострення та, у рідкісних випадках, повної блокади), необхідний ретельний нагляд.

Перш ніж проводити загальне знеболювання, анестезіолог має бути поінформований про терапію дилтіаземом. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості, провідності та автоматизму міокарда, а також дилатацію судин, обумовлені дією анестезуючих засобів.

У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю може спостерігатися збільшення концентрації дилтіазему у плазмі крові. Необхідно суворо дотримуватися протипоказань та запобіжних заходів і на початку лікування препаратом здійснювати ретельний моніторинг, особливо за частотою серцевих скорочень.

У разі проведення загальної анестезії анестезіолога необхідно повідомити, що пацієнт приймає дилтіазем. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості, провідності та автоматичності міокарда, а також дилатацію судин, обумовлених дією анестезуючих засобів.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може асоціюватися зі змінами настрою, в тому числі з виникненням депресії (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»). Раннє розпізнавання відповідних симптомів має важливе значення, особливо у схильних до цього пацієнтів. У таких випадках слід розглянути припинення прийому препарату.

Як і інші блокатори кальцієвих каналів, дилтіазем виявляє пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику. У зв’язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ризик виникнення непрохідності кишечнику.

Неперетравлені залишки таблетованої форми препарату з уповільненим вивільненням діючої речовини можуть виводитися з калом, проте цей факт не має клінічного значення.

У пацієнтів з латентним або явним цукровим діабетом необхідний ретельний моніторинг з огляду на можливе збільшення рівня глюкози в крові.

Застосування дилтіазему може викликати бронхоспазм, включаючи загострення бронхіальної астми, особливо у пацієнтів з раніше існуючою гіперреактивністю бронхів. Також повідомлялося про такі випадки після збільшення дози. Необхідно моніторувати стан пацієнтів для виявлення ознак та симптомів порушення функції дихання під час терапії дилтіаземом.

Педіатрична популяція

Безпека та ефективність дилтіазему у дітей не встановлені.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На даний час дані щодо застосування дилтіазему у вагітних пацієнток є дуже обмеженими. Було показано, що дилтіазем проявляє репродуктивну токсичність у деяких видів тварин (щурів, мишей, кролів). У зв’язку з цим дилтіазем не рекомендується застосовувати вагітним та жінкам репродуктивного віку, які не використовують ефективні методи контрацепції.

Період годування груддю

Оскільки цей препарат виводиться у грудне молоко, грудне вигодовування під час прийому дилтіазему протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на дані, отримані щодо небажаних реакцій, наприклад щодо виникнення запаморочення (часто), загальне нездужання (часто) та нудоти, препарат може змінювати здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами. Проте не було проведено жодних досліджень з вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Діакордин® 90 Ретард слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю води, не розламувати та не розжовувати таблетку.

Пацієнтам слід повідомити, що оболонка таблетки може проходити через шлунково-кишковий тракт у незміненому вигляді.

Є доступним ряд форм випуску препарату, що дозволяє коригувати дозування відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. У разі необхідності слід враховувати ретельне титрування дози, оскільки індивідуальна відповідь на терапію різних пацієнтів може варіювати. При переході від одного типу препарату на інший може бути необхідним коригування дози до досягнення задовільної відповіді на терапію. Щоб забезпечити стійкість відповіді на терапію після її досягнення, особливо при застосуванні лікарських форм з уповільненим вивільненням, препарат 90 мг і 120 мг слід продовжувати призначати за торговою маркою.

Дорослі

Стенокардія та артеріальна гіпертензія

Звичайна початкова доза становить одну таблетку (90 мг або 120 мг) при застосуванні 2 рази на добу. Відповіді пацієнтів на терапію можуть варіювати, потреби в дозі препарату можуть істотно відрізнятися між окремими пацієнтами. У деяких пацієнтів зі стенокардією виявилося корисним застосування вищих доз препарату до 480 мг на добу, особливо при нестабільній стенокардії. Можуть бути необхідними дози 360 мг на добу для забезпечення адекватного контролю АТ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Пацієнти літнього віку і пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок

Слід проводити моніторинг частоти серцевих скорочень у цих пацієнтів, і якщо вона знижується нижче показника 50 ударів за хвилину, дозу не слід збільшувати.

Стенокардія

Рекомендована початкова доза препарату становить 1 таблетка препарату 60 мг 2 рази на добу. Ця доза може бути збільшена до однієї таблетки препарату 90 мг або 120 мг при застосуванні 2 рази на добу.

Артеріальна гіпертензія

Початкова доза повинна становити одну таблетку препарату 120 мг на добу. Може знадобитися коригування дози до однієї таблетки препарату 90 мг або 120 мг при застосуванні 2 рази на добу.

Діти.

Безпека та ефективність застосування дилтіазему дітям не встановлені, тому застосування препарату дітям не рекомендоване.

Передозування.

Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію, яка може призводити до колапсу, та гостре ураження нирок, синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без неї, зупинку синусового вузла, порушення атріовентрикулярної провідності та зупинку серця.

Лікування в умовах стаціонару включатиме промивання шлунка та осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Засоби, які пропонуються для коригування розладів: атропін, вазопресори, інотропні засоби, глюкагон та інфузії кальцію глюконату.

Побічні реакції.

У наведеній нижче таблиці представлені дані щодо небажаних реакцій при застосуванні дилтіазему, схвалені Радою міжнародних організацій медичних наук (CIOMS) із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100, < 1/10), нечасто (? 1/1000, < 1/100), рідко (? 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними). У кожній з груп за частотою небажані явища зазначені у порядку зменшення серйозності.

Категорії «Система-Орган-Клас»Дуже частоЧастоНечастоРідкоЧастота невідома
З боку крові та лімфатичної системи    Тромбоцитопенія
Психічні розлади  Нервозність, безсоння Зміни настрою, в тому числі депресія
З боку нервової системи Головний біль, запаморочення  Екстрапірамідний синдром
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння    Бронхоспазм (у тому числі загострення бронхіальної астми)
З боку серця АV-блокада (може бути блокадою I, II або III ступеня, може виникати блокада ніжки пучка Гіса), пальпітаціїБрадикардія Синоатріальна блокада, застійна серцева недостатність, зупинка синусового вузла, зупинка серця (асистолія)
З боку судин ГіпереміяОртостатична артеріальна гіпотензія Васкуліт (у тому числі лейкоцитокластичний васкуліт)
З боку шлунково-кишкового тракту Запор, диспепсія, біль у шлунку, нудотаБлювання, діареяСухість у ротіГіперплазія ясен
Метаболічні та аліментарні розлади    Гіперглікемія
З боку гепатобіліарної системи  Збільшення рівнів печінкових ферментів (збільшення АСТ, АЛТ, ЛДГ, ЛФ) Гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини Еритема, сербіж Кропив’янкаФоточутливість (у тому числі ліхеноїдний кератоз у ділянках шкіри, відкритих для сонця), ангіоневротичний набряк, висипання, мультиформна еритема (в тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз), підвищена пітливість, ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, періодично — десквамативна еритема з підвищенням температури тіла або без неї
З боку репродуктивної системи та молочних залоз    Гінекомастія
Загальні розлади та реакції в місці введення препаратуПериферичний набрякЗагальне нездужання   

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» від застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи фармаконагляду.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

№ 30 (10 х 3): по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Місцезнаходження заявника.

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48–50А.

ДІАКОРДИН® 120 РЕТАРД таблетки пролонгованої дії 120 мг

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

діюча речовина: дилтіазем;

1 таблетка містить дилтіазему гідрохлориду 120 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, гіпромелоза, повідон.

Лікарська форма.

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: майже білі або жовтуваті таблетки діаметром близько 9 мм.

Фармакотерапевтична група.

Селективні антагоністи кальцію з переважаючою дією на серце. Похідні бензотіазепіну. Код АТХ C08D B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії дилтіазему полягає в обмеженні потрапляння кальцію у клітини міокарда і клітини гладеньких м’язів судинних стінок, що має наслідком вазодилатацію, яка призводить до зменшення периферичного опору судин та зниження артеріального тиску. Цей лікарський засіб не спричиняє рефлекторної тахікардії завдяки негативному хронотропному ефекту дилтіазему. Клінічна відповідь досягається за доз дилтіазему, при яких негативний інотропний ефект мінімальний або відсутній. Дилтіазем зменшує потребу міокарда в кисні. Антиангінальний ефект спостерігається вже після прийому початкової дози, тоді як антигіпертензивний ефект проявляється лише після приблизно 2 тижнів безперервного застосування препарату.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Дилтіазем дуже швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і потрапляє у кров через кілька хвилин після прийому. Максимальні концентрації у плазмі крові спостерігаються через 4,1–7,1 години після прийому. Ступінь зв’язування дилтіазему з білками плазми — від 80% до 85%.

Біотрансформація та елімінація

Через ефект «першого проходження» біодоступність препарату становить близько 40%. Дилтіазем значною мірою метаболізується цитохромом Р450 печінки. Основний метаболіт — дезацетилдилтіазем — все ще має 1/3 вазодилатаційної активності початкової сполуки, і частина активності препарату зумовлена також N-монодезметилдилтіаземом. Біологічне напіввиведення дилтіазему складається з двох фаз: ранньої (20–30 хвилин) і кінцевої (приблизно 3,5 години). Ефект від таблеток пролонгованої дії починає проявлятися через 5–7 годин після прийому і триває протягом 12 годин або більше. Дилтіазем виводиться у вигляді неактивних метаболітів із жовчю (65%) та сечею (35%). Лише приблизно 3% препарату виводиться у незміненому вигляді.

Клінічні характеристики.

Показання.

  • Стабільна стенокардія напруження, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
  • артеріальна гіпертензія I та II стадії — як у монотерапії, так і в комплексі з іншими гіпотензивними засобами.

Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до дилтіазему або до допоміжних речовин, які входять до складу препарату.
  • Синдром слабкості синусового вузла, окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму.
  • Атріовентрикулярна (АВ) блокада ІІ або ІІІ ступеня, окрім випадків, коли у пацієнта імплантований функціонуючий шлуночковий водій ритму.
  • Брадикардія (нижче 55 уд/хв).
  • Недостатність лівого шлуночка із застійними легенями.
  • Одночасне застосування дантролену в інфузіях (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
  • Застосування у комбінації з івабрадином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лікарські засоби, одночасне застосування яких протипоказане

Дантролен (інфузії)

У тварин, яким одночасно призначали внутрішньовенно верапаміл і дантролен, регулярно спостерігалися летальні випадки фібриляції шлуночків. Таким чином, комбінація блокатора кальцієвих каналів і дантролену є потенційно небезпечною (див. розділ «Протипоказання»).

Івабрадин

Одночасне застосування препарату з івабрадином протипоказане, враховуючи ефект додаткового до дії івабрадину зниження частоти серцевих скорочень при застосуванні дилтіазему (див. розділ «Протипоказання»).

Лікарські засоби, одночасне застосування яких вимагає обережності

Літій

Ризик посилення нейротоксичних реакцій, спричинених літієм.

Похідні нітратів

Посилення гіпотензивних ефектів та зомління (адитивні вазодилатаційні ефекти). В усіх пацієнтів, які отримують блокатори кальцієвих каналів, призначення похідних нітратів має здійснюватися лише з використанням поступового підвищення доз.

Теофілін

Збільшення циркулюючих рівнів теофіліну.

Альфа-антагоністи

Збільшення антигіпертензивних ефектів. Одночасне застосування альфа-агоністів може спричинити або посилити артеріальну гіпотензію. Комбіноване застосування дилтіазему з альфа-агоністами слід зважувати лише разом із ретельним моніторуванням артеріального тиску.

Аміодарон, дигоксин

Збільшення ризику брадикардії. При комбінуванні цих препаратів з дилтіаземом необхідно дотримуватися обережності, особливо для пацієнтів літнього віку та при використанні високих доз.

Бета-блокатори

Імовірність розвитку порушень серцевого ритму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), синоатріальних та атріовентрикулярних розладів провідності та серцевої недостатності (синергічний ефект). Таку комбінацію можна використовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування, особливо на початку такого лікування.

Інші протиаритмічні препарати

Оскільки дилтіазем має протиаритмічні властивості, його одночасне призначення разом із іншими протиаритмічними засобами не рекомендоване (адитивний ризик посилення небажаних явищ з боку серця). Таку комбінацію слід застосовувати лише за умови ретельного клінічного та ЕКГ-моніторування.

Карбамазепін

Збільшення циркулюючих рівнів карбамазепіну.

Рекомендується кількісно визначати рівні карбамазепіну у плазмі крові та при необхідності коригувати дозу препарату.

Рифампіцин

Ризик зниження рівнів дилтіазему у плазмі крові після початку терапії рифампіцином. За пацієнтом необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії рифампіцином або при його відміні.

Блокатори H2-рецепторів (циметидин, ранітидин)

Збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. За пацієнтами, які отримують терапію дилтіаземом, необхідно здійснювати ретельний моніторинг при початку терапії блокаторами

H2-рецепторів або при їх відміні. Може бути необхідним коригування добової дози дилтіазему.

Циклоспорин

Збільшення циркулюючих рівнів циклоспорину. Рекомендується зменшити дозу циклоспорину, моніторувати функцію нирок, кількісно визначати циркулюючі рівні циклоспорину та коригувати дозу під час комбінованої терапії цими препаратами та після її припинення.

Фенітоїн

При одночасному застосуванні з фенітоїном дилтіазем може збільшувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові. Рекомендується моніторувати концентрації фенітоїну у плазмі крові.

Ацетилсаліцилати (ацетилсаліцилова кислота [АСК]/ацетилсаліцилат лізину [АСЛ])

Через підвищений ризик виникнення кровотеч у зв’язку з потенційним адитивним ефектом на агрегацію тромбоцитів одночасне застосування ацетилсаліцилатів (АСК/АСЛ) з дилтіаземом слід здійснювати з обережністю.

Рентгенконтрастні речовини

У пацієнтів, які отримують дилтіазем, можуть посилюватися серцево-судинні ефекти внутрішньовенного болюсу іонного рентгеноконтрастного середовища, такі як артеріальна гіпотензія. Для пацієнтів, які одночасно отримують дилтіазем та іонне рентгеноконтрастне середовище, необхідна особлива обережність.

Загальна інформація, яку слід взяти до уваги

Через потенціал адитивних ефектів у пацієнтів, які отримують дилтіазем одночасно з іншими засобами з відомим впливом на скоротливість та/або провідність міокарда, необхідно дотримуватися обережності та ретельно титрувати дозу.

Дилтіазем метаболізується ферментом CYP3A4. Було задокументоване помірне (менш ніж у 2 рази) збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові у випадках його одночасного призначення із більш потужним інгібітором CYP3A4. Грейпфрутовий сік може підвищувати рівні дилтіазему в крові (у 1,2 раза). За пацієнтами, які споживають грейпфрутовий сік, необхідно здійснювати нагляд щодо можливого посилення небажаних ефектів дилтіазему. У випадку підозри на наявність такої взаємодії слід уникати споживання грейпфрутового соку.

Дилтіазем також є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення з іншими субстратами ферменту CYP3A4 може призводити до збільшення концентрацій будь-якого з одночасно застосовуваних препаратів у плазмі крові. Одночасне призначення дилтіазему з індуктором ферменту CYP3A4 може зумовити зниження концентрацій дилтіазему у плазмі крові.

Бензодіазепіни (мідазолам, тріазолам)

Дилтіазем значно збільшує концентрації мідазоламу і тріазоламу у плазмі крові та подовжує їхній час напіввиведення. Для пацієнтів, які приймають дилтіазем, необхідно дотримуватися особливої обережності при призначенні короткодіючих бензодіазепінів, які метаболізуються за допомогою шляху, опосередкованого ферментом CYP3A4.

Кортикостероїди (метилпреднізолон)

Інгібування метаболізму метилпреднізолону (CYP3A4) та інгібування P-глікопротеїну. За пацієнтом необхідно здійснювати моніторинг при початку терапії метилпреднізолоном. Може бути необхідним коригування дози метилпреднізолону.

Статини

Дилтіазем є інгібітором ферменту CYP3A4. Було показано, що він значущо збільшує AUC деяких статинів. При одночасному застосуванні дилтіазему може збільшуватися ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу, зумовлених статинами, які метаболізуються ферментом CYP3A4. У разі можливості разом із дилтіаземом слід застосовувати статини, які не метаболізуються ферментом CYP3A4; в іншому випадку необхідний ретельний моніторинг щодо можливого виникнення ознак та симптомів потенційних токсичних реакцій на статини.

Особливості застосування.

Для пацієнтів з порушенням функції лівого шлуночка, брадикардією (ризик загострення) або АВ-блокадою першого ступеня, виявленою на електрокардіограмі (ризик загострення та, у рідкісних випадках, повної блокади), необхідний ретельний нагляд.

Перш ніж проводити загальне знеболювання, анестезіолог має бути поінформований про терапію дилтіаземом. Блокатори кальцієвих каналів можуть потенціювати пригнічення скоротливості, провідності та автоматичності міокарда, а також дилатацію судин, обумовлені дією анестезуючих засобів.

У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю може спостерігатися збільшення концентрацій дилтіазему у плазмі крові. Необхідно суворо дотримуватися протипоказань та запобіжних заходів і на початку лікування препаратом здійснювати ретельний моніторинг, особливо за частотою серцевих скорочень.

Застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як дилтіазем, може асоціюватися зі змінами настрою, в тому числі з виникненням депресії.

Як і інші блокатори кальцієвих каналів, дилтіазем виявляє пригнічувальний вплив на перистальтику кишечнику. У зв’язку з цим його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ризик виникнення непрохідності кишечнику.

Неперетравлені залишки таблетованої форми препарату з уповільненим вивільненням діючої речовини можуть виводитися з калом, проте цей факт не має клінічного значення.

У пацієнтів з латентним або явним цукровим діабетом необхідний ретельний моніторинг з огляду на можливе збільшення рівнів глюкози в крові.

Педіатрична популяція

Безпечність та ефективність дилтіазему в дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози. Пацієнтам із такими рідкісними спадковими порушеннями як непереносимість галактози, лактазна недостатність саамів або мальабсорбція глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На даний час дані щодо застосування дилтіазему у вагітних пацієнток є дуже обмеженими. Було показано, що дилтіазем проявляє репродуктивну токсичність у деяких видів тварин (щурів, мишей, кролів). У зв’язку з цим дилтіазем не рекомендується застосовувати у період вагітності та у жінок репродуктивного віку, які не застосовують ефективні методи контрацепції.

Годування груддю

Дилтіазем проникає у грудне молоко у низьких концентраціях. Необхідно уникати годування груддю під час прийому препарату. Якщо застосування дилтіазему розцінене як необхідне з медичної точки зору, слід впровадити альтернативний спосіб годування немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на дані, отримані щодо небажаних реакцій, наприклад щодо виникнення запаморочення та нудоти, препарат може змінювати здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами. Проте не було проведено жодних досліджень з вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дозу препарату слід підбирати індивідуально, залежно від відповідної реакції пацієнта. Дорослим зазвичай призначають 120 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.

Хворим літнього віку необхідно враховувати можливу підвищену реакцію на препарат.

Максимальна добова доза для дорослих — 360 мг (3 таблетки).

Одночасний прийом препарату з іншими антигіпертензивними засобами може вимагати коригування дози препарату та/або супутнього антигіпертензивного препарату.

Лікування людей літнього віку та хворих із порушеною функцією печінки або нирок можна розпочинати з введення найнижчої можливої дози, яку поступово збільшують залежно від терапевтичної реакції. Слід з обережністю застосовувати пацієнтам з печінковою та/або нирковою дисфункцією (див. розділ «Особливості застосування»).

Препарат слід приймати з їжею або натщесерце. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи великою кількістю води.

Діти.

Безпечність та ефективність дилтіазему у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені, тому застосування препарату дітям та підліткам не рекомендоване (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування.

Симптоми

Клінічні ефекти гострого передозування можуть включати виражену артеріальну гіпотензію, яка може призводити до колапсу, синусову брадикардію з ізоритмічною дисоціацією або без неї та атріовентрикулярні порушення провідності.

Лікування

Лікування в умовах стаціонару включатиме промивання шлунка та/або осмотичний діурез. Порушення провідності можуть коригуватися шляхом тимчасового встановлення водія ритму. Засоби, які пропонуються для коригування розладів: атропін, вазопресори, інотропні засоби, глюкагон та інфузії кальцію глюконату.

Дилтіазем не виводиться з організму шляхом діалізу.

Побічні реакції.

У наведеній нижче таблиці представлені дані щодо небажаних реакцій при застосуванні дилтіазему відповідно до термінології MedDRA із зазначенням частоти їх виникнення: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100 до < 1/10), нечасто (? 1/1000 до < 1/100), рідко (? 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними). У кожній з груп за частотою небажані явища зазначені у порядку зменшення серйозності.

Категорії «Система-Орган-Клас» за MedDRAЧастотаНебажана реакція
З боку крові та лімфатичної системиЧастота невідоматромбоцитопенія1
Метаболічні та аліментарні розладиЧастота невідомагіперглікемія1
З боку психікиНечастонервозність, безсоння
Частота невідомазміни настрою (в тому числі депресія)1
З боку нервової системиЧастоголовний біль, запаморочення
Частота невідомаекстрапірамідний синдром1
З боку серцяЧастоатріовентрикулярна блокада (I, II, III ступеня, блокада ніжки пучка Гіса),

посилене серцебиття

Нечастобрадикардія
Частота невідомасиноатріальна блокада1, застійна серцева недостатність1
З боку судинЧастогіперемія
Нечастоортостатична гіпотензія
Частота невідомаваскуліт (у тому числі лейкоцитокластичний васкуліт)1
З боку шлунково-кишкового трактуЧастозапор, диспепсія, біль у шлунку, нудота
Нечастоблювання
Рідкосухість у роті
Частота невідомагіперплазія ясен1
Гепатобіліарні розладиНечастозбільшення рівнів печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, ЛДГ, лужної фосфатази)
Частота невідомагепатит1
З боку шкіри та підшкірної клітковиниЧастоеритема, свербіж
Рідкокропив’янка
Частота невідомафоточутливість (в тому числі ліхеноїдний кератоз в ділянках шкіри, відкритих для сонця)1,

ангіоневротичний набряк1, висипання1,

мультиформна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз)1,

пітливість1, ексфоліативний дерматит1, гострий генералізований екзентематозний пустульоз1, десквамативна еритема з підвищенням температури тіла або без неї1

З боку репродуктивної системи та молочних залозЧастота невідомагінекомастія1
Загальні розлади та реакції у місці введенняДуже частонабряк нижніх кінцівок
Частозагальне нездужання

1 Інформація про небажані реакції, зареєстровані у рамках досвіду післяреєстраційного застосування препарату, надходила шляхом спонтанних повідомлень, тому частота цих небажаних реакцій невідома.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

№30 (10х3): по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Зентіва».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».

Місцезнаходження заявника.

Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48–50А.

Зверніть увагу!

Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення.

Не використовуйте це як посібник медичних рекомендацій.

Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!

Farmaco не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті farmaco.ua.

Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!