Флоксимед, краплі очні, флакон 5 мл, 3 мг/мл
Rompharm Company, Румунія

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Флоксимед містить ципрофлоксацину гідрохлорид класу хінолонів. Бактерицидна дія хінолонів, що головним чином впливає на синтез ДНК бактерій, спрямована на пригнічення ДНК-гірази.

Ципрофлоксацин має високу активність in vitro відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний стосовно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи та стрептококи.

Чутливість до мікроорганізмів

Застосування в офтальмології. Доведено, що ципрофлоксацин активний відносно більшості штамів нижченаведених організмів, при очних інфекціях як in vitro, так і при клінічному застосуванні.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами, чутливі або резистентні до метициліну); Staphylococcus epidermidis; Staphylococcus spp., інші коагулазонегативні види Staphylococcus spp., включаючи S. haemolyticus та S. hominis; Corynebacterium spp.; Streptococcus pneumoniae; Streptococcus групи Viridans.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp.; Haemophilus influenzae; Pseudomonas aeruginosa; Moraxella spp. (включаючи M. catarrhalis).

Застосування в отології. Ципрофлоксацин проявляє високу активність in vitro відносно більшості аеробних грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний стосовно аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи та стрептококи. Як показано у нижченаведеній таблиці, ципрофлоксацин має широкий спектр дії in vivo (МПК₉₀ ?2,0 мкг/мл) щодо патогенних мікроорганізмів, виділених у пацієнтів з гострим зовнішнім отитом, в останніх клінічних дослідженнях:

Ципрофлоксацин також активний щодо патогенних мікроорганізмів, виділених у пацієнтів з гострим отитом середнього вуха із застосуванням тимпаностомічних трубок.

Межові значення діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів

Застосування в офтальмології. Ципрофлоксацин виявився активним in vitro відносно більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів; однак клінічна значущість цих даних при офтальмологічних інфекціях не відома. Безпека та ефективність ципрофлоксацину при лікуванні виразок рогівки або кон’юнктивітів, спричинених цими мікроорганізмами, в адекватних та добре контрольованих клінічних дослідженнях не встановлювалась.

Нижченаведені бактерії вважаються чутливими при оцінці із застосуванням системних межових значень діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів. Однак взаємозв’язок між системними межовими значеннями діаметрів зон пригнічення росту мікроорганізмів in vitro та офтальмологічною ефективністю не встановлений. Ципрофлоксацин in vitro демонструє МПК ?1 мкг/мл (системні межові значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) відносно більшості (90%) штамів нижченаведених очних патогенних мікроорганізмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: види Bacillus.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:Acinetobacter calcoaceticus; Enterobacter aerogenes; Escherichia coli; Haemophilus parainfluenzae; Klebsiella pneumoniae; Neisseria gonorrhoeae; Proteus mirabilis; Proteus vulgaris; Serratia marcescens.

Інші: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes та Clostridium perfringens є чутливими мікроорганізмами.

Нечутливі: деякі штами Burkholderia cepacia та Stenotrophomonas maltophilia є резистентними до ципрофлоксацину, як і деякі анаеробні бактерії, особливо Bacteroides fragilis.

Мінімальна бактерицидна концентрація (МБК) зазвичай не перевищує МПК більше ніж на коефіцієнт 2.

Застосування в отології. Ципрофлоксацин демонструє in vitro демонструє МПК ?1 мкг/мл (системні межові значення діаметрів зон чутливості щодо пригнічення росту мікроорганізмів) щодо більшості (90%) штамів нижченаведених патогенних мікроорганізмів.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: види Bacillus; види Corynebacterium; Enterococcus faecalis; Staphylococcus aureus; Staphylococcus epidermidis; Staphylococcus caprae; Staphylococcus capitis; Staphylococcus haemolyticus; Streptococcus pneumoniae; Streptococcus групи Viridans.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми:Achromobacter xylosoxidans subsp. Xylosoxidans; Acinetobacter baumanii; Acinetobacter junii; Acinetobacter Iwoffi; Acinetobacter radioresistans.

Геновиди:Acinetobacter 3; Citrobacter freundii; Citrobacter koseri; Enterobacter aerogenes; Enterobacter cloacae; Escherichia coli; Haemophilus influenzae; Klebsiella oxytoca; Klebsiella pneumoniae; Moraxella catarrhalis; Proteus mirabilis; Pseudomonas stutzeri; Serratia marcescens.

Також ципрофлоксацин виявився активним in vitro відносно більшості штамів нижченаведених мікроорганізмів, які спричиняють отит середнього вуха.

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus; Staphylococcus epidermidis; Streptococcus pneumonia.

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli; Haemophilus influenzae; Moraxella catarrhalis; Pseudomonas aeruginosa.

Резистентність до ципрофлоксацину зазвичай розвивається повільно. Однак у цієї групи інгібіторів гірази спостерігається паралельна резистентність.

У результаті досліджень чутливості бактерій виявлено, що більшість мікроорганізмів, резистентних до ципрофлоксацину, є резистентними також до інших фторхінолонів.

Завдяки специфічному способу дії не існує перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими антибактеріальними засобами з різними хімічними структурами, такими як ?-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди та пептиди, а також сульфаніламіди, похідні триметоприму та нітрофурану. Таким чином, мікроорганізми, резистентні до цих лікарських засобів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину.

Фармакокінетика. Після місцевого застосування в око людини ципрофлоксацин добре всмоктується. Концентрація ципрофлоксацину, виявлена у слізній плівці, рогівці та передній камері ока від десяти до декількох сотень разів вища за МПК₉₀ для чутливих очних патогенних мікроорганізмів.

Системна абсорбція ципрофлоксацину після інстиляції в око низька. Рівні ципрофлоксацину у плазмі крові після семиденного місцевого застосування коливалися від рівнів, що не піддаються кількісному визначенню (<1,25 нг/мл), до 4,7 нг/мл. Середнє значення C_max ципрофлоксацину у плазмі крові, отримане після місцевого застосування в око, було приблизно у 450 разів менше за таке після перорального застосування одноразової дози ципрофлоксацину, що становила 250 мг.

Системна абсорбція ципрофлоксацину після інстиляції у вухо низька. У дітей з отореєю із застосуванням тимпаностомічної трубки або з перфорацією барабанної перетинки місцеве застосування ципрофлоксацину у вухо призводило до утворення рівнів концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові, що не піддаються кількісному визначенню при межі виявлення 5 нг/мл.

Системні фармакокінетичні властивості ципрофлоксацину добре вивчені.

Ципрофлоксацин швидко розподіляється у тканинах тіла з рівнями вмісту у тканинах зазвичай вищими за рівні вмісту у плазмі крові. Об’єм розподілу у стабільному стані становить 1,7–2,71 л/кг маси тіла. Зв’язування з білками плазми крові становить 16–43%. T_? ципрофлоксацину — 3–5 год. Після перорального застосування одноразової дози, що коливається від 250 до 750 мг, у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок 15–50% дози виділяється у сечу у вигляді незміненої лікарської речовини та 10–15% — у вигляді метаболітів протягом 24 год. Як ципрофлоксацин, так і його чотири первинні метаболіти виділяються у сечу та кал. Нирковий кліренс ципрофлоксацину зазвичай становить 300–479 мл/хв. Приблизно 20–40% дози виводиться з калом у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів протягом 5 днів.

Показання

виразки рогівки та поверхневі інфекції ока (очей) та його придатків, спричинені штамами бактерій, чутливими до ципрофлоксацину.

Гострий отит зовнішнього вуха, а також гострий отит середнього вуха з дренажем через тимпаностомічну трубку, спричинені штамами бактерій, чутливими до ципрофлоксацину.

Застосування

щоб запобігти забрудненню кінчика крапельниці та розчину, необхідно бути обережними й не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Застосування у підлітків та дорослих, включаючи осіб літнього віку

Виразки рогівки. Флоксимед застосовувати з такими інтервалами, включаючи нічний час:

— у 1-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 15 хв протягом перших 6 год, потім — по 2 краплі кожні 30 хв протягом першої доби;

— на 2-й день закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) щогодини;

— з 3-го до 14-го дня закапувати по 2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 4 год.

При виразці рогівки лікування може тривати більше 14 днів; схему дозування і тривалість лікування визначає лікар.

Бактеріальні поверхневі інфекції ока та його придатків. Стандартна доза становить 1–2 краплі у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) 4 рази на добу.

При тяжких інфекціях доза може становити 1–2 краплі кожні 2 год у перші два дні протягом денного часу.

Зазвичай лікування триває 7–14 днів.

Після інстиляції рекомендується щільне закриття повік або нососльозова оклюзія. Це знижує системну абсорбцію ліків, введених в око, що знижує вірогідність системних побічних ефектів.

У разі супутньої терапії іншими місцевими офтальмологічними препаратами слід дотримуватись інтервалу 10–15 хв між їх застосуванням.

Застосування у дітей. Дозування для дітей віком від 1 року є таким же, як і у дорослих.

Виявлено, що ципрофлоксацин є клінічно та мікробіологічно ефективним для лікування при бактеріальному кон’юнктивіті у новонароджених та дітей віком до 1 міс при застосуванні 3 рази на добу протягом 4 днів.

Застосування при порушеннях функції печінки та нирок. Застосування препарату Флоксимед для цієї категорії пацієнтів не вивчалося.

Застосування в отології

Застосування для дорослих, включаючи людей літнього віку. Для дорослих доза становить 4 краплі препарату Флоксимед у вушний прохід 2 рази на добу.

Для пацієнтів, яким потрібне застосування вушних тампонів, дозу можна подвоїти тільки при першому застосуванні (тобто 6 крапель — для дітей та 8 крапель — для дорослих пацієнтів).

Загалом тривалість лікування не повинна перевищувати 5–10 днів. У деяких випадках лікування можна подовжити, але у такому разі рекомендується перевірити чутливість місцевої флори.

У разі супутньої терапії іншими місцевими лікарськими засобами слід дотримуватись інтервалу 10–15 хв між їх застосуванням.

Застосування у дітей. Доза становить 3 краплі препарату Флоксимед у вушний прохід 2 рази на добу. Безпека та ефективність для дітей віком до 1 року не встановлені.

Застосування при порушеннях функції печінки та нирок. Застосування препарату Флоксимед для цієї категорії пацієнтів не вивчалося.

Слід ретельно прочистити зовнішній слуховий прохід. Щоб запобігти вестибулярній стимуляції, рекомендується вводити розчин кімнатної температури або температури тіла.

Пацієнт повинен перебувати у положенні лежачи на протилежному боці відносно ураженого вуха. Бажано перебувати у такому положенні протягом 5–10 хв. Також після місцевого очищення у слуховий прохід можна вводити змочений тампон із марлі або з гігроскопічної вати на 1–2 дні, але його необхідно змочувати для насичення препаратом 2 рази на добу.

Щоб запобігти забрудненю кінчика крапельниці та розчину, необхідно бути обережними та не торкатися вушної раковини чи зовнішнього вушного проходу, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Протипоказання

підвищена чутливість до ципрофлоксацину чи до інших хінолонів або до будь-якого з компонентів препарату; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Побічна дія

інфекції: ячмінь, риніт.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.

З боку нервової системи: дисгевзія, головний біль, запаморочення.

З боку дихальної системи: гіперсекреція приносових пазух.

З боку органа слуху та вестибулярного апарату: біль у вусі.

З боку травної системи: неприємний присмак у роті, нудота, діарея, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дерматит.

Загальні розлади: непереносимість препарату.

Дослідження: відхилення від норми результатів лабораторних досліджень.

Дія на вухо: свербіж, біль, дзвін у вусі.

Дія на око: забарвлення рогівки, інфільтрація рогівки та зниження гостроти зору, затуманення зору, відкладення на рогівці; припухлість очей, набряк кон’юнктиви, еритема повік, алергічні реакції, набряк повік, сльозотеча, світлобоязнь; біль в оці, сухість ока, відчуття дискомфорту, білий наліт (виявляють у пацієнтів із виразкою рогівки та при частому застосуванні препарату), відчуття стороннього тіла, утворення лусочок/кристаликів, гіперемія кон’юнктиви та свербіж, кератопатія/кератит, виділення з ока.

У пацієнтів з виразкою рогівки, які часто застосовували препарат, відзначали білий наліт, що зникав упродовж застосування препарату Флоксимед. Наліт не перешкоджає продовженню застосування препарату Флоксимед, а також не спричиняє негативного впливу на виразку та параметри зору. Наліт виникав зазвичай у період від 24 год до 7 днів після початку лікування та зникав або одразу, або протягом 13 днів після початку терапії.

При місцевому застосуванні фторхінолонів можуть виникати висипи (у тому числі генералізовані), токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, кропив’янка.

Серйозні, а в деяких випадках — летальні (анафілактичні) реакції підвищеної чутливості, іноді після першої дози, відзначали у пацієнтів, яким здійснювали терапію системними хінолонами. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки та обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем.

У пацієнтів, які отримували системні фторхінолони, повідомлялося про розриви сухожилля плеча, кисті, ахіллового сухожилля чи інших сухожиль, які потребували хірургічного відновлення або призводили до тривалої недієздатності. Післяреєстраційний досвід застосування системних фторхінолонів свідчить про те, що ризик виникнення таких розривів може підвищуватись у пацієнтів, які отримують ГКС, особливо у осіб літнього віку, та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля.

Особливості застосування

слід припинити застосування препарату Флоксимед при появі перших ознак висипань на шкірі чи інших ознак реакції підвищеної чутливості.

Повідомлялося про серйозні, а іноді й летальні випадки реакцій гіперчутливості (анафілактичні реакції) у пацієнтів, які застосовували хінолони системно, причому у деяких пацієнтів — після першої дози.

Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки чи обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем. Лише у кількох пацієнтів відзначали реакції підвищеної чутливості в анамнезі. Тяжкі анафілактичні реакції потребують негайного невідкладного лікування із застосуванням епінефрину та інших реанімаційних заходів, включаючи кисневу терапію, в/в вливання, в/в введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, амінів, що звужують судини, штучну вентиляцію легень, згідно з клінічними показаннями.

Виявлено фототоксичну дію від середнього до тяжкого ступеня у вигляді тяжких сонячних опіків у пацієнтів, які піддавалися дії прямих сонячних променів під час системного застосування лікарських засобів класу хінолонів. Слід уникати надмірного впливу сонячного випромінювання. У разі появи фототоксичності лікування необхідно припинити.

При системній терапії фторхінолонів, включаючи ципрофлоксацин, можливі запалення та розрив сухожилля, особливо в осіб літнього віку, а також у пацієнтів, яким здійснюється поєднане лікування із застосуванням кортикостероїдів. Таким чином, лікування із застосуванням крапель Флоксимед необхідно припинити при перших ознаках запалення сухожилля.

При застосуванні крапель Флоксимед слід брати до уваги ризик потрапляння препарату в носоглотку, що може сприяти виникненню та поширенню бактеріальної резистентності.

Тривале застосування ципрофлоксацину, як і будь-яких інших антибактеріальних препаратів, може призвести до активізації росту нечутливих до нього мікроорганізмів, включаючи гриби. При виникненні суперінфекції варто провести відповідне лікування.

Оскільки очні краплі Флоксимед містять бензалконію хлорид як консервант, це може призвести до виникнення подразнення; також відомо, що цей консервант може знебарвлювати м’які контактні лінзи. Тому перед застосуванням препарату Флоксимед пацієнти повинні зняти контактні лінзи та бути проінформовані про те, що необхідно зачекати 15 хв після інстиляції препарату Флоксимед, перш ніж надівати контактні лінзи.

Пацієнтам слід порадити не носити контактні лінзи за наявності очної інфекції.

При застосуванні препарату Флоксимед для лікування отиту рекомендується здійснювати медичні обстеження пацієнтів для своєчасного встановлення можливої необхідності застосування інших терапевтичних заходів (системного застосування антибіотиків, хірургічного втручання).

Період вагітності та годування грудьми. Адекватних та добре контрольованих клінічних досліджень застосування препарату у вагітних не проводилося. Бажано уникати застосування препарату в період вагітності.

Щоб уникнути потенційного несприятливого впливу на немовля, годування грудьми на період лікування препаратом слід припинити.

Діти. Очні краплі. Застосовувати у дітей з народження.

Вушні краплі. Застосовувати у дітей віком від 1 року. Безпека та ефективність при застосуванні у дітей віком до 1 року не встановлені.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами.

Як і у разі застосування інших очних крапель, тимчасова нечіткість зору чи інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Якщо нечіткість зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати, поки зір відновиться, перш ніж керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Після застосування препарату Флоксимед у вухо не повідомлялося про будь-які ефекти, що впливають на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами малоймовірний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

оскільки ципрофлоксацин при місцевому застосуванні має низьку системну концентрацію, взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна. Якщо одночасно застосовують кілька лікарських засобів для місцевого застосування в око, необхідно зачекати щонайменше 10–15 хв між їх застосуванням. Очні мазі слід застосовувати останніми.

Передозування

про будь-які випадки передозування після місцевого застосування не повідомлялося. Будь-яких даних щодо випадкового чи навмисного проковтування у людей немає. Ризик передозування препаратом при проковтуванні цих крапель мінімальний.

У разі передозування препарату Флоксимед при місцевому застосуванні в око слід вимити надлишок препарату з ока (очей) теплою водою.

У разі передозування препарату при місцевому застосуванні у вухо пацієнт повинен повернутися на бік та зачекати, доки надлишок рідини витече з вуха.

Умови зберігання

за температури не вище 25 °С. Після першого розкриття флакона препарат можна використовувати лише протягом 1 міс.