Кардонат, капсули, №20
Сперко, Україна

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Кардонат є комбінованим препаратом, дія якого зумовлена синергічними ефектами компонентів, що входять до його складу. L-карнітин — триметиламонієве (бетаїнове) похідне ?-аміно-?-гідроксимасляної кислоти, належить до засобів з анаболічною дією. Синтезується у печінці, нирках та ЦНС з амінокислот лізину і метіоніну за участю заліза та аскорбінової кислоти, у плазмі крові наявний у вільній формі та у формі ацилкарнітинових ефірів. Карнітин є головним кофактором і регулятором метаболізму жирних кислот у міокарді, печінці та скелетних м’язах, єдиним переносником довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії, де відбувається їх ?-окислення до ацетил-КоА, який є субстратом для утворення АТФ у циклі Кребса. Сприяє виділенню з цитоплазми метаболітів і токсичних речовин, покращує метаболічні процеси. В умовах нормального кисневого забезпечення переводить метаболізм клітин на окислення жирних кислот як найбільш енергоємного субстрату, а в умовах гіпоксії L-карнітин виводить токсичні метаболіти жирних кислот із мітохондрій, переводячи метаболізм клітини на окислення глюкози, здійснюючи таким чином антигіпоксичну дію. Підвищує працездатність, прискорює ріст, зумовлює збільшення маси м’язів та зменшення маси жирової тканини за рахунок ліполітичної дії, зменшує периферичну дію тиреоїдних гормонів, сприяє нормалізації основного обміну при гіпертиреозі. Зменшує вираженість симптомів фізичної та психічної втоми, виявляє нейро-, гепато- та кардіопротекторну дію, проявляє антиішемічну дію, сприяє обмеженню інфарктної зони, покращує процеси передачі нервового імпульсу в синапсах та аксонах шляхом збільшення синтезу холіну та ацетилхоліну, глутамінової кислоти, знижує концентрацію аміаку в нервовій тканині, стимулює клітинний імунітет. Усуває функціональні порушення нервової системи у хворих із хронічними інтоксикаціями, у тому числі алкогольного ґенезу, пом’якшує перебіг синдрому абстиненції, гальмує дистрофічні зміни сітківки. Карнітин проявляє антикетогенну дію, зменшуючи продукування кетонових тіл із вищих жирних кислот.

Лізин — незамінна амінокислота, бере участь у всіх процесах асиміляції та росту, сприяє осифікації та росту кісткової тканини, стимулює мітоз клітин, покращує овогенез і сперматогенез, проявляє пряму противірусну дію на віруси простого герпесу.

Коензим вітаміну В₁₂ (кобамамід) має анаболічну активність, активує обмін вуглеводів, білків і ліпідів, бере участь у синтезі лабільних метильних груп, в утворенні холіну, метіоніну, нуклеїнових кислот, креатину, сприяє накопиченню в еритроцитах сполук із сульфгідрильними групами. Як фактор росту стимулює функцію кісткового мозку, що необхідно для нормобластного еритропоезу. Кобамамід сприяє нормалізації функцій печінки та нервової системи, зумовлює антикетогенну дію, активує систему згортання крові, у високих дозах спричиняє підвищення активності тромбопластину і протромбіну.

Коензим вітаміну В₁ (кокарбоксилаза) проявляє регулюючий вплив на обмінні процеси в організмі. Особливо важливу роль відіграє у вуглеводному і жировому обміні, насамперед в окислювальному декарбоксилюванні кетокислот (піровиноградної, aльфа-кетоглутарової), а також у пентозофосфатному шляху розпаду глюкози. Знижує в організмі рівень молочної та піровиноградної кислоти, покращує засвоєння глюкози, трофіку нервової тканини, проявляє кардіопротекторну дію.

Коензим вітаміну В₆ (піридоксал-5-фосфат) відіграє важливу роль в обміні речовин, необхідний для нормального функціонування ЦНС та периферичної нервової системи. Є коферментом великої кількості ферментів, що діють на неокислювальний обмін амінокислот (процеси декарбоксилювання, переамінування). Бере участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот. Має велике значення для обміну гістаміну як коензим гістамінази, сприяє нормалізації ліпідного обміну, збільшує кількість глікогену в печінці, покращує її детоксикуючі властивості. Катаболізує нейром’язові процеси, які особливо важливі в дитячому віці при затримці розумового та фізичного розвитку, при хронічній втомлюваності та астенії.

Фармакокінетика. Не вивчалася.

Показання

у дорослих та дітей: фізичне та розумове перенапруження, у тому числі у спортсменів, зниження працездатності, астенічний синдром, вегетосудинна дистонія, у період реконвалесценції після перенесених соматичних та інфекційних хвороб, а також оперативних втручань, ацетонемічні синдроми різного ґенезу, захворювання печінки (гепатит, цироз), метаболічні кардіопатії, хронічна серцева недостатність (у складі комплексної терапії), для покращення осифікації в комплексній терапії остеопорозу та переломів кісток.

У дітей: відставання у розумовому та фізичному розвитку (гіпотрофія, анорексія, затримка росту).

У дорослих: периферичні неврити, невралгії, радикулопатії, у складі комплексної терапії гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу (мозковий інсульт і хронічна ішемія головного мозку), у складі комплексної терапії при ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда), гіпергомоцистеїнемія, у складі комплексної терапії при синдромі алкогольної залежності, в тому числі при абстиненції, гіпертиреоз.

В акушерсько-гінекологічній практиці: гестоз вагітних, фетоплацентарна недостатність і затримка внутрішньоутробного росту плода.

Застосування

дорослим і дітям віком від 15 років Кардонат призначати по 1–2 капсули 3 рази на добу після їди. Дітям віком 5–15 років призначати по 1 капсулі 2 рази на добу. Дітям віком від 1 до 5 років рекомендується прийом вмісту 1 капсули 1 раз на добу. При застосуванні у дітей віком від 1 до 5 років вміст капсули слід попередньо розчинити у 50–100 мл будь-якого фруктового соку чи солодкої води.

Корекція дози для лікування вагітних не потрібна.

При анорексії препарат застосовувати за 15–20 хв до прийому їжі.

При утрудненні ковтання капсули (діти, пацієнти у післяопераційний період, особи, які перенесли інсульт) допускається розчинення перед прийомом вмісту капсули в соку або солодкій воді.

Середня тривалість курсу лікування становить від 3 тиж до 3 міс.

Протипоказання

гіперчутливість до компонентів препарату, злоякісні новоутворення, пептична виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки в активній фазі.

Побічна дія

препарат зазвичай добре переноситься, але зрідка, зазвичай при індивідуальній підвищеній чутливості, можуть відзначатися алергічні реакції, включаючи різний висип на шкірі, свербіж шкіри, кропив’янку, ангіоневротичний набряк. У цьому разі лікування необхідно припинити та звернутися до лікаря.

З боку ШКТ: можливі здуття живота, біль в епігастральній ділянці, печія, нудота, блювання, розлади випорожнення.

З боку серцево-судинної системи: можливі прискорене серцебиття, зміни АТ.

З боку ЦНС: дуже рідко виникає збудження.

До складу оболонки капсули входять жовтий захід FCF (Е110) та понсо 4R (Е124), які можуть спричиняти алергічні реакції.

Особливості застосування

не слід перевищувати рекомендовані дози препарату.

Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Препарат застосовувати вагітним тільки за призначенням і під пильним наглядом лікаря. Невідомо, чи проникають діючі речовини препарату у грудне молоко, тому в період годування грудьми Кардонат можна застосовувати, коли наявна користь для матері перевищує потенційний ризик побічних ефектів у дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

Діти. Застосовувати дітям віком від 1 року.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при одночасному застосуванні з леводопою може знижуватись її терапевтична активність за рахунок взаємодії з піридоксалем. Кардонат може потенціювати дію гіпотензивних засобів, серцевих глікозидів, периферичних вазодилататорів, інсуліну та інших гіпоглікемічних засобів.

Передозування

можливе виникнення тахікардії, диспептичних розладів, збудження, підвищення або зниження АТ, що зникають після відміни препарату і не потребують проведення лікувальних заходів.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.