Farmaco

Хлорофіліпт®, розчин спиртовий, флакон 100 мл, 1%

  Є в наявності > 20 шт.
Ціна за 1 уп.
64.60 грн.
Виробник: Галичфарм, Україна
Реєстраційне посвідчення: UA/4551/02/01
Доставка
  • Самовивіз
  • Нова Пошта
  • Міст Экспресс
  • Justin
  • Укрпошта
Оплата
  • Банківською картою (Visa, Mastercard)
  • Готівкою (при самовивозі)

Хлорофіліпт— популярний антибактеріальний препарат, його застосовують широко й активно. Він випускається в декількох лікарських формах. Це концентрат для розчину для ін’єкцій, масляний розчин, розчин спиртовий, спрей та таблетки для розсмоктування. Кожна із вказаних лікарських форм випуску має свої особливості застосування, проте діюча речовина одна і, відповідно, механізм дії єдиний. Давайте розберемося, де використання Хлорофіліпту показане і дійсно необхідне, а де це не має сенсу, шкідливе чи навіть не відповідає здоровому глузду.

Хлорофіліпт належить до антисептичних препаратів. Що це означає?

Лікарські засоби, що чинять протимікробну дію, поділяються на дві групи. Перша — антисептичні речовини і дезінфектанти. Вона включає препарати, які впливають на більшу частину мікроорганізмів і не діють вибірково. Зазвичай їх застосовують зовнішньо, наносять на шкіру і слизові оболонки. Деякі антисептичні препарати можна застосовувати для лікування хвороб ШКТ чи сечовивідних шляхів, що викликані патологічною мікрофлорою. Ефект від застосування таких препаратів досить швидкий. Друга група — це антибіотики. Вони, як і перша група, згубно впливають на мікроорганізми, але мають спрямовану дію (тобто дія антибіотиків спрямована на конкретні види мікроорганізмів — збудників захворювань) (Харкевич Д.А., 2000).

В анотації вказано, що препарат складається з суміші хлорофілів А і В, отриманих із евкаліптового листя.

Що це за речовина хлорофіл?

Із шкільного курсу біології ми всі пам’ятаємо, що це зелений пігмент у листі рослин, який бере участь у процесі фотосинтезу.

За хімічною будовою хлорофіл дуже схожий на гем, тільки замість іона заліза він містить іон магнію.

Хлорофіл міститься в листі більшості рослин, деяких бактерій і водоростей. Також варто відмітити, що це не одна речовина, а група з декількох речовин, що мають схожу будову і функції.

Як давно відома ця речовина?

Вчений Жосеф Бьєнеме Каванту разом з П’єром Жозефом Пеллетьє виділили з листя молодих рослин речовину зеленого кольору, яку вирішили назвати хлорофілом. У подальшому її вивчали багато відомих вчених, серед яких Михайло Цвєт, Ріхард Вільтштеттер, Ганс Фішер і Рудольф Вудворм. У ХХ столітті за вивчення хлорофілу двічі вчені отримували Нобелівську премію — у 1915 р. Вільтштеттер і в 1930 р. Фішер. Остаточно стереохімічна будова цієї речовини була встановлена тільки в 1967 р.

Ще кілька слів про цю унікальну речовину. У рослинах міститься два головних хлорофіли — хлорофіл А і хлорофіл В, які забезпечують фотосинтез, а також допоміжні пігменти — каротини та ксантофіли, які надають листю восени жовті і помаранчеві відтінки. Чому цей процес такий важливий? Вуглеводи, що накопичуються рослинами, це його продукти. Запаси горючих копалин, що сформувалися мільйони років тому, це теж продукти фотосинтезу. І навіть кисень рослини виділяють завдяки цьому процесу (а вуглекислий газ, навпаки, поглинається) (Ситник К.М., 1998). Можна уявити, наскільки це життєво важлива речовина. Хлорофіл вартий того, щоб сказати про нього — ця речовина відіграє вирішальну роль у житті нашої планети і всього живого на ній.

Наприклад, річну потребу в хлорофілі однієї людини забезпечить хлорофіл, що міститься в листі 10 середніх дерев.

Хлорофіл використовується в харчовій промисловості, де відомий під кодуванням Е140. Він використовується як натуральний зелений пігмент у кондитерській промисловості. Але частіше в якості харчового барвника використовується похідна хлорофілу — хлорофілін, яка кодується як Е141. Також хлорофіл входить до складу деяких дієтичних добавок. Вважається, що він підвищує імунітет, корисний при анемії, підвищує здатність тканин до регенерації, покращує загальне самопочуття, допомагає організму долати різноманітні вірусні та бактеріальні інфекції. Проте ці властивості потребують наукового підтвердження і подальших досліджень.

Але повернемося до Хлорофіліпту.

Відповідно до АТС-класифікації препарат належить до дезінфектантів та антисептичних препаратів. В інструкції вказані його антибактеріальні властивості, перш за все це стосується антибіотикостійких стафілококів.

Показання до застосування Хлорофіліпту

Серед захворювань, при котрих виправдано застосування Хлорофіліпту, згадується опікова хвороба. Також у хірургічній практиці Хлорофіліпт призначається в терапії трофічних виразок, що довго не епітелізуються.

Можливе застосування всередину при стафілококових інфекціях кишечнику, стафілококовому гастроентериті. Пропонується його застосування в осіб — носіїв стафілококу. Також Хлорофіліпт використовується для обробки при ерозії шийки матки, коли в цьому є необхідність. Такі ж показання до застосування має і масляний розчин.

Таблетки показані при захворюваннях ЛОР-органів — різноманітних запальних захворюваннях мигдаликів, фарингітах, ларингітах, стоматитах (як афтозних, так і виразкових), ангінах.

Застосування. Дозування

Лікарський засіб призначають дорослим пацієнтам і дітям, що досягли 12-річного віку. Залежно від лікарської форми його приймають зовнішньо, всередину, ректально, вагінально, у вигляді в/в ін’єкцій.

Внутрішньо розчин Хлорофіліпту приймають при стафілококових гастроентеритах, для попередження ускладнень після операцій, при носійстві стафілокока (у кишечнику). Призначають 1 чайну ложку 1% розчину Хлорофіліпту спиртового, розвівши її в 2 столових ложках води, приймати 3 рази на добу, за 40 хв до прийому їжі.

Можливе також призначенняХлорофіліптувсередину при хронічному холециститі для пригнічення супутніх запальних процесів у кишечнику (Окороков А.Н., 2005) завдяки його протимікробній активності. Він у такому разі призначається у формі 1% спиртового розчину по 20–25 крапель, тричі на добу. Краплі приймаються з водою. Тривалість курсу та необхідність його призначення визначає лікуючий лікар.

У стоматології препарат застосовується для терапії періодонтиту для обробки кореневих каналів (Машковський М.Д., 2005).

Медикаментозна клізма з розчином препарату може бути рекомендована при носійстві золотистого стафілококу в кишечнику. Для 1 клізми беруть 1 л теплої води і додають 20 мл або 4 ч. л. 1% спиртового розчину Хлорофіліпту. Вводити Хлорофіліпт в пряму кишку слід не частіше, ніж 1 раз на 3 дні, а повторювати введення слід до 10 разів.

Під час терапії трофічних виразок, опіків розчин Хлорофіліпту розводять 1:5, додають 0,25% р-н новокаїну і наносять зовнішньо на уражену шкіру.

Терапія ерозії шийки матки препаратом Хлорофіліпт проводиться тільки лікарем/акушеркою.

У ЛОР-практиці найчастіше застосовується спрей Хлорофіліпту для зрошування мигдаликів і ротової порожнини з антисептичною метою. Завдяки здатності вбивати бактерії і пригнічувати їх подальше розмноження Хлорофіліпт може бути використаний у комплексі з іншими засобами для лікування ГРЗ, тонзиліту, фарингіту і навіть ангіни.

Передозування препарату призводить до появи та посилення побічної дії.

Побічні ефекти

Включають алергічні прояви, у тому числі висипання, кропив’янку, свербіж, почервоніння, набряк слизових оболонок, можливі розвиток ангіоневротичного набряку, поява головного болю чи запаморочення.

Після застосування Хлорофіліпту вперше необхідно зробити невелику перерву, до 6–8 год, щоб виявити розвиток побічних реакцій.

В інструкції відсутні дані щодо застосування спиртового розчину для полоскання горла чи промивання мигдаликів, так як і про змащування масляним розчином ротової порожнини. Тому перш ніж наважитися на таке лікування, слід обговорити його можливість і доцільність з лікарем. Можливе застосування препарату в поєднанні з іншими лікарськими формами при септичних станах, наприклад після пологів. Він може бути використаний для промивання гнійних порожнин у хірургії (у відповідному розведенні).

Заходи перестороги при прийомі Хлорофіліпту

Однозначно не слід застосовувати як самолікування препарат у маленьких дітей, осіб, схильних до реакцій гіперчутливості.

Існує багато випадків застосування Хлорофіліпту в дитячому віці при діареї, проте слід врахувати, що препарат найбільш активний проти стафілококів, але може виявитися безсилим при інфекціях, що викликані кишковою паличкою, ротавірусами, ентеровірусами, шкідливими грибами, і, втративши час, ви погіршите стан дитини. Також не слід очікувати, що одним місцевим застосуванням Хлорофіліпту можна вилікувати гостру ангіну. Витрачаючи час на самолікування, можна допустити розвиток ускладнень та погіршити перебіг захворювання. Недоцільно обробляти Хлорофіліптом пупкову ранку у немовлят, ця речовина не входить у жодні рекомендації педіатрів із цього питання.

Ви можете прочитати відгуки про застосування Хлорофіліпту для санації піхви перед медоглядами, але враховуйте, що Хлорофіліпт не здатен вбивати патогенну флору, яка може бути наявною в статевих органах жінки, навіть замаскувавши вагіноз, ви не вилікуєтеся. Краще витратити 10 днів на лікування у кваліфікованого гінеколога, ніж замаскувати проблему і потім розплачуватися хронічними інфекціями. Він може застосовуватися для лікування гінекологічних захворювань, проте доцільність та потенційний ефект може оцінити лише лікуючий лікар після детального огляду та проведення досліджень.

Хлорофіліпт не чинить системної дії при прийомі всередину, тобто він, потрапляючи в шлунок і кишечник, впливає на флору місцево, не впливаючи на інфекцію у віддалених вогнищах. Тому не слід переоцінювати можливості даного препарату.

Хлорофіліпт застосовується зовнішньо для обробки рани чи гнійної порожнини, що призвела до сепсису, і доповнює, а не замінює дію антибіотиків та інших препаратів, що застосовуються для лікування такого стану. Немає нічого поганого у прагненні застосовувати препарати рослинного походження, коли це можливо. Але адекватно оцінити можливість і раціональність застосування будь-яких препаратів може тільки лікуючий лікар, інколи консиліум лікарів, і не слід відмовлятися від досягнень медицини та фармакології.

При зовнішньому поєднаному застосуванні препарат підвищує ефективність інших антибактеріальних лікарських засобів. Слід пам’ятати, що до складу препарату входить спирт, тому він може посилювати дію різноманітних психотропних препаратів, а також таких, що знижують м’язовий тонус. При поєднаному призначенні Хлорофіліпту та Н2О2 утворюється осад, їх не варто наносити на рану одночасно чи послідовно. При необхідності поєднаного застосування цих препаратів необхідно між їх нанесенням промити рану чи трофічну виразку 0,9% розчином NaCl. Не слід приймати внутрішньо спиртовий розчин препарату перед водінням автомобіля у зв’язку з тим, що в ньому міститься спирт. Також, беручи до уваги вміст спирту, не слід приймати препарат внутрішньо особам з алкогольною залежністю, наркозалежним, пацієнтам з тяжкими ураженнями печінки, епілепсією, цукровим діабетом. Не варто застосовувати вагітним та в період годування груддю, оскільки будь-яка кількість спирту може нанести шкоду плоду чи немовляті.

Слід поставитися серйозно до рекомендації зберігати цей препарат якнайдалі від дітей, щонайменше через те, що Хлорофіліпт має виражені фарбуючі властивості.

Хлорофіліпт — це недорогий, проте ефективний лікарський засіб. Побічні дії розвиваються досить рідко, резистентність стафілококів до Хлорофіліпту відсутня, в зв’язку із чим він широко призначається лікарями різних спеціальностей, перш за все хірургами та отоларингологами, а їх пацієнти багато років успішно застосовують цей препарат.