Кваніл, розчин для орального застосування, флакон 30 мл, 100 мг/мл
Кусум Фарм, Украина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів, як робота іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін проявляє протинабрякові властивості, які сприяють зменшенню набряку мозку.

Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшує утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також проявляє профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно збільшує функціональне відновлення у пацієнтів з гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням зростання об’єму ішемічного пошкодження головного мозку за даними нейровізуалізації.

У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, справляє позитивний вплив при когнітивних та неврологічних розладах, пов’язаних з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.

Фармакокінетика. Цитиколін практично повністю всмоктується при пероральному введенні. Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові.

Препарат метаболізується в кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.

Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, інтегруючись у структуру фосфоліпідної фракції.

Лише незначна кількість дози виявляється у сечі і фекаліях (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться через СО₂, що видихається. Під час виведення препарату з сечею виділяють 2 фази: перша фаза — протягом 36 год, під час якої швидкість виведення знижується швидко, і друга фаза — під час якої швидкість виведення знижується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО₂ знижується швидко приблизно протягом 15 год, потім знижується набагато повільніше.

Показання

– інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та їх неврологічні наслідки;

– черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки;

– когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Застосування

гранули. внутрішньо, попередньо розчинивши гранули в половині склянки води, незалежно від вживання їжі.

Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг (1 саше) до 2000 мг (4 саше) на добу.

Дози препарату та термін лікування залежать від тяжкості уражень мозку та визначаються лікарем індивідуально.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Таблетки. Рекомендована доза становить від 500 до 2000 мг/добу (1–4 таблетки) залежно від тяжкості симптомів та стану пацієнта.

Дози препарату та термін лікування встановлюються лікарем.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Р-н для орального застосування. Застосовувати внутрішньо, незалежно від вживання їжі.

Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг (5 мл) до 2000 мг (20 мл) на добу, яку слід розподілити на 2–3 прийоми залежно від тяжкості симптомів.

Препарат, попередньо змішаний з невеликою кількістю води, приймати за допомогою мірного стаканчика. Необхідно промивати мірний стаканчик водою після кожного застосування. Для відмірювання доз можна використовувати пластиковий разовий шприц без голки.

Дози препарату та термін лікування залежать від тяжкості уражень мозку та визначаються лікарем індивідуально.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений.

Протипоказання

— підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;

— підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Побічна дія

з боку нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі: висипання, гіперемія, екзантема, кропив’янка, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Загальні реакції: озноб.

Особливості застосування

у разі стійкого внутрішньочерепного крововиливу не слід перевищувати дозу 1000 мг/добу.

Пацієнтам з триметиламінурією, хворобою Паркінсона, епілепсією та з депресією в анамнезі необхідно застосовувати препарат Кваніл з обережністю.

Препарат Кваніл слід з обережністю застосовувати у пацієнтам із захворюваннями нирок або печінки.

гранули. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, йому слід проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить сорбіт (Е420).

Препарат містить аспартам (Е 951), який є похідним фенілаланіну, що становить небезпеку для хворих на фенілкетонурію.

Оскільки холін є продуктом розпаду сукцинілхоліну, він може викликати ті ж побічні ефекти, що і сукцинілхолін, наприклад пригнічення дихання.

Таблетки. Препарат містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Р-н для орального застосування. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить сорбіту р-н. Натрію пропілпарагідроксибензоат (Е217), натрію метилпарагідроксибензоат (Е219), які містяться у складі препарату, можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Застосування у період вагітності та годування грудьми. Достатні дані про застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Дані щодо екскреції цитиколіну в грудне молоко та його дія на плід невідомі. У період вагітності або годування грудьми препарат можна призначати тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

цитиколін посилює ефект леводопи. Не слід призначати препарат одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Передозування

не описано.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Р-н для орального застосування не охолоджувати та не заморожувати. Під час зберігання можлива легка опалесценція, яка зникає за умови витримки препарату при кімнатній температурі (20 °С).