FarmacoFarmaco

Лютеіна, таблетки вагінальні, 100 мг, №30
Adamed, Польща

Лютеіна, таблетки вагінальні, 100 мг, №30 | интернет-аптека Farmaco.ua
Недоступно

Виробник: Adamed, Польща
Реєстраційне посвідчення: UA/5244/01/02
Доставка
  Нова пошта
  Самовивіз
Оплата

  Онлайн оплата карткою - LiqPay

  Оплата при отриманні

ЛЮТЕІНА таблетки вагінальні 50 мг

ЛЮТЕІНА (LUTEINA)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Затверджено МОЗ Украiни від 2019-05-28 р. № 1186. Р.п. № UA/5244/01/01

Склад

діюча речовина: прогестерон;

1 таблетка містить прогестерону мікронізованого 50 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кислота лимонна, моногідрат; гідроксипропілметилцелюлоза; магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору двоопуклі таблетки без оболонки,

діаметром 9 мм, з розподільчою рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Гормони статевих залоз та препарати, які застосовуються при патології статевої сфери.

Код АТХ G03D A04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Прогестерон — гормон жовтого тіла яєчника. Сприяє утворенню нормального секреторного ендометрія у жінок. Викликає перехід слизової оболонки матки з фази проліферації в секреторну фазу, а після запліднення сприяє її переходу в стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість і скоротливість мускулатури матки і маткових труб, стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози. Не має андрогенної активності; сприяє збільшенню діурезу за рахунок антиальдостеронової дії.

Прогестерон є гормоном, необхідним для утримання вагітності протягом усього її терміну: він гальмує імунологічну реакцію матки на антигени плода, є субстратом для утворення глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів плода. Прогестерон гальмує самовільну скоротливу діяльність вагітної матки, а також є необхідним до запуску механізмів, що ініціюють пологи.

Найважливішими ефектами впливу прогестерону на репродуктивні органи є: уможливлення овуляції щляхом посилення протеолізу стінки граафового пухирця; секреторна зміна ендометрія, що робить можливою імплантацію заплідненої яйцеклітини; гальмування надмірної гіпертрофії ендометрія під впливом дії естрогенів; циклічні зміни в епітелії маткових труб, шийки матки та піхви.

Іншими метаболічними ефектами дії прогестерону є: підвищення температури тіла, стимуляція дихання, зменшення концентрації амінокислот у плазмі крові, нормалізація концентрації глюкози у плазмі, антиандрогенна дія, що полягає у блокуванні активності

5-альфа редуктази.

Фармакокінетика.

Після введення у піхву прогестерон швидко всмоктується слизовою оболонкою. Після вагінального введення 100 мг прогестерону максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 6–7 годин і становить 10,9±4,2 нг/мл. AUC для прогестерону, введеного вагінально (100 мг), становить 86,6 ± 40,7 нг.год.мл-1 .

Концентрації прогестерону у плазмі крові в межах 5–15 нг/мл, що відповідають фізіологічній ранній лютеїновій фазі, достатні для здійснення секреторного обміну ендометрія і збереження вагітності.

Після вагінального введення прогестерон транспортується безпосередньо в ендометрій матки, який є фізіологічним місцем накопичення гормону. Транспортування прогестерону з піхви в матку може здійснюватися за механізмом прямої дифузії у тканини ендометрія, транспортування через шийку, транспортування з венозним і лімфатичним кровотоком або у вигляді полегшеної протитечійної дифузії з лімфатичних і венозних судин до артеріальної системи матки.

Концентрації прогестерону у тканинах ендометрія, виражені в нг/мг білка, вищі після вагінального введення, ніж після внутрішньом’язового. З ендометрія прогестерон поступово вивільняється в систему кровообігу залежно від потреб організму.

Прогестерон, введений вагінально, потрапляє в систему кровообігу, минаючи печінковий метаболізм. Період напіввиведення прогестерону, введеного вагінально, у фазі видалення з плазми становить приблизно 13 годин. Виводиться препарат із сечею, в основному у вигляді 3?,5?-прегнанендіолу. Метаболіти, що визначаються у сечі та плазмі крові, подібні до метаболітів, що з’являються при фізіологічній секреції жовтого тіла.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування порушень, пов’язаних із дефіцитом прогестерону. Порушення менструального циклу, болісні менструації, ановуляційні цикли, передменструальний синдром, дисфункціональні маткові кровотечі, ендометріоз матки, безпліддя, пов’язане з лютеальною недостатністю, звичні і загрозливі викидні на тлі дефіциту прогестерону, недостатність лютеїнової фази передменопаузального періоду, а також у гормональній замісній терапії та у програмах штучного запліднення.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Підозрювана або підтверджена неоплазія грудей або статевих органів. Невизначені кровотечі зі статевих шляхів. Тяжкі порушення функцій печінки. Холестатична жовтяниця. Синдром Ротора та синдром Дабіна-Джонсона. Тромбоемболічна хвороба вен (тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії). Наявні або перенесені тромбоемболічні порушення в артеріях (стенокардія, інфаркт міокарда). Невдалі аборти, а також наявність залишків після викидня у порожнині матки. Порфірія, активна фаза артеріальної або венозної тромбоемболії, а також ці стани в анамнезі, крововилив у мозок. Тяжка ниркова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не підтверджено взаємодії прогестерону з іншими препаратами, що мала б клінічне значення. Дослідження in vitro виявили, що препарати, які зменшують активність цитохрому Р450 (наприклад кетоконазол), можуть сповільнювати метаболізм прогестерону. Клінічне значення цього впливу невідоме.

Введення великих доз прогестерону може тимчасово призвести до збільшення виведення з організму натрію та хлору.

Прогестини зменшують толерантність до глюкози, що може потребувати підвищення добової дози інсуліну або інших протидіабетичних засобів для хворих на цукровий діабет.

Застосування прогестерону може збільшувати концентрацію циклоспорину у плазмі крові. Деякі антибіотики (наприклад ампіциліни, тетрацикліни) можуть спричиняти зміни кишкової мікрофлори, наслідком чого є зміна ентерогепатичного стероїдного циклу.

Потужні індуктори печінкових ферментів, а саме: барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, невіра- пін, ефавіренц, карбамазепін, підвищують метаболізм на печінковому рівні. Ритонавір та нелфінавір відомі як сильні інгібітори ферментів цитохрому, демонструють ферментоіндукуючі властивості при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами.

Особливості застосування. Прогестерон, що вводиться інтравагінально, проникає безпосередньо в систему кровообігу, не беручи участі у печінковому метаболізмі. У зв’язку з цим немає необхідності у корекції дози препарату для пацієнток з порушеннями функції печінки.

До початку лікування слід провести гінекологічне обстеження і пальпацію молочних залоз.

Якщо курс лікування розпочинається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-го дня циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.

У випадку маткових кровотеч не слід призначати препарат без уточнення їх причини.

У разі появи аменореї у процесі лікування слід підтвердити або виключити вагітність, яка може бути причиною аменореї.

Пацієнтки, які у минулому хворіли на депресію, повинні знаходитись під особливим наглядом, оскільки прогестерон може спричинити посилення депресії.

Використання статевих стероїдів може також збільшити ризик ураження судин сітківки.

Застосування у межах рекомендованих доз не дає контрацептивного ефекту. У разі застосування прогестерону з інших причин, не пов’язаних з безпліддям, варто одночасно застосовувати контрацептивні засоби. Необхідно попередити пацієнток про обов’язкове інформування лікаря при виявлення змін у молочній залозі.

Застосування препарату у пацієнток передменопаузального віку може приховати початок менопаузи.

Не слід застосовувати препарат пацієнткам з тяжкими порушеннями функції печінки.

Пацієнтки з хворобами печінки повинні перебувати під наглядом лікаря під час лікування.

Особливо обережно застосовувати пацієнткам після перенесених тромбоемболічних порушень: наявних або перенесених артеріальних або венозних тромбоемболічних порушень, включаючи тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболію легеневої артерії, стенокардію, інфаркт міокарда.

З обережністю слід застосовувати пацієнткам із затримкою рідини (наприклад, внаслідок артеріальної гіпертензії, захворювання серцево-судинної системи, нирок, а також хворим на епілепсію, мігрень, бронхіальну астму), цукровим діабетом, фоточутливістю.

Перед призначенням препарату слід ретельно обстежувати пацієнтів з наявністю новоутворень у сімейному анамнезі та пацієнтів з рецидивуючим холестазом чи постійним відчуттям свербежу у період вагітності, порушенням функції печінки, серцевою або нирковою недостатністю, фіброцистною мастопатією, епілепсією, астмою, отосклерозом, цукровим діабетом, розсіяним склерозом, системним червоним вовчаком.

Перед початком лікування пацієнтка повинна пройти ретельне медичне і точне гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньовагінальне і мамологічне обстеження, мазок Папаніколау, з урахуванням даних анамнезу, протипоказань і застережних заходів при застосуванні. Під час лікування рекомендується проходити регулярні огляди у лікаря.

Жінкам, які отримують замісну гормональну терапію, слід ретельно оцінити всі ризики/користь, пов’язані з терапією.

У пацієнток з постменопаузальними симптомами, які отримують або отримували замісну гормональну терапію (ЗГТ), існує слабке або помірне збільшення імовірності діагностування раку молочної залози. Це може бути пов’язане з ранньою діагностикою пацієнтів або фактичною користю ЗГТ, а також їх комбінацією. Ризик діагностики раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості лікування і відновлюється до початкових значень через 5 років після припинення прийому ЗГТ. Рак молочної залози, що діагностується у пацієнток, які отримують або нещодавно отримували ЗГТ, є менш інвазивним, ніж той, що виникає у жінок, які не пройшли лікування ЗГТ. Лікар повинен обговорити більш високу імовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які будуть отримувати довгострокову гормональну терапію, оцінюючи переваги ЗГТ.

Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнткам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Через тромбоемболічний і метаболічний ризик, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату у разі настання:

  • зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки;
  • тромбоемболічних венозних або тромботичних ускладнень, незалежно від ділянки ураження;
  • сильного головного болю.

У разі тромбофлебітичного анамнезу пацієнтка повинна знаходитися під суворим спостереженням.

Більше половини ранніх мимовільних абортів викликані генетичними ускладненнями. До того ж, інфекційні прояви та механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів; єдиним обґрунтуванням призначення прогестерону тоді була б затримка виганяння мертвого яйця. Отже, призначення прогестерону за рекомендацією лікаря має бути передбачене для випадків, коли секреція прогестерону недостатня.

Застосування у період вагітності або годування груддю.Прогестерон можна застосовувати у І триместрі вагітності. Не чинить маскулінізуючої, вірилізуючої, кортикоїдної та анаболічної дії. Клінічна інформація щодо застосування прогестерону у ІІ та ІІІ триместрі вагітності недостатня. Застосування прогестерону у період годування груддю протипоказане з огляду на проникнення гормону у грудне молоко.

Існують дані про можливий ризик розвитку гіпоспадії при застосуванні прогестагенів у період вагітності для профілактики звичного викидня або загрози викидня на тлі лютеїнової недостатності, про що потрібно поінформувати пацієнтку.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У зв'язку з можливим виникненням сонливості і порушення концентрації та уваги слід утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. При застосуванні прогестерону у поодиноких випадках можливі запаморочення, сонливість, порушення концентрації та уваги, про що слід попередити пацієнтку. Застосування таблеток перед сном дозволяє уникнути цих неприємних наслідків.

Спосіб застосування та дози.

Дози Лютеіни у кожному окремому випадку слід встановлювати індивідуально, залежно від показань і терапевтичного ефекту. Таблетки слід вводити глибоко у піхву.

При порушеннях менструального циклу, болісних менструаціях, передменструальному синдромі, недостатності лютеїнової фази у передменопаузальному періоді вводити інтравагінально по 25–50 мг прогестерону (половину таблетки або 1 таблетку) 2 рази на добу у другій фазі менструального циклу (природного або відтвореного) протягом 10–12 днів. При порушеннях менструального циклу, болісних менструаціях, передменструальному синдромі лікування продовжувати протягом 3–6 послідовних циклів. При недостатності лютеїнової фази у передменопаузальному періоді лікування слід проводити до появи менопаузи.

При гормональній замісній терапії у поєднанні з естрогеном вводити 25–50 мг прогестерону (половину таблетки або 1 таблетку) інтравагінально 2 рази на добу, при переривчастій терапії — з 15 до 25 дня циклу або при безперервній терапії — кожні 2–3 дні.

При проведенні прогестеронової проби при вторинній аменореї Лютеіну вводити інтравагінально в дозі 50 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 5–7 днів. Кровотеча повинна з’явитися протягом 7–10 днів з моменту припинення лікування.

При лікуванні дисфункціональних маткових кровотеч вводити 50 мг прогестерону (1таблетка) інтравагінально 2 рази на добу протягом 5–7 днів. Лікування слід продовжувати протягом 2- 3 місяців з 15 по 25 день циклу по 25–50 мг прогестерону (половина таблетки або 1 таблетка) 2 рази на добу.

При ендометріозі вводити інтравагінально по 50–100 мг прогестерону (1–2 таблетки) 2 рази

на добу безперервно протягом 6 місяців.

При звичних і загрозливих викиднях, ановуляційних та індукованих циклах вводять інтравагінально 50–150 мг прогестерону (1–3 таблетки) 2 рази на добу. У разі звичних викиднів введення Лютеіни слід розпочати під час циклу, коли запланована вагітність, або раніше. Лікування необхідно продовжувати безперервно приблизно до 18–20-го тижня вагітності.

У програмах штучного запліднення вводити інтравагінально по 150–200 мг прогестерону (3–4 таблетки) 2 рази на добу. Лікування продовжувати безперервно до 77-го дня після переміщення зародка. Завершувати лікування шляхом поступового зменшення дози.

Діти. Немає даних.

Передозування.

Симптоми побічної дії, як правило, виникають внаслідок передозування.

Найчастішими симптомами є: сонливість, запаморочення, депресія.

Симптоми, як правило, зникають самостійно після зменшення дози препарату.

Для деяких пацієнток рекомендована доза може виявитися надмірною через підвищену чутливість до препарату або низький супутній рівень естрадіолу у крові, або існуючу чи вторинну появу нестабільної ендогенної секреції прогестерону.

У таких випадках слід:

  • зменшити дозу препарату або застосовувати його ввечері перед сном протягом 10 днів циклу у разі сонливості або скороминущого запаморочення;
  • перенести початок лікування на пізніший термін у циклі (наприклад на 19-й день замість 17-го) у разі його скорочення або кровомазання;
  • перевірити рівень естрадіолу у пацієнтки, яка отримує замісну гормональну терапію у передменопаузальному періоді.

Побічні реакції.

Під час застосування Лютеіни, вагінальних таблеток, що містять прогестерон, ідентичний ендогенному гормону, побічні ефекти спостерігалися спорадично.

В окремих випадках відзначалися сонливість, порушення концентрації та уваги, відчуття страху, депресивні стани, головний біль та запаморочення, безсоння.

З боку репродуктивної системи: аномальні кровотечі з матки, дисменорея, кровомазання, аменорея, передменструальні симптоми, переміжні кровотечі, мастодинія, зміни лібідо, дискомфорт у грудях, синдром гіперстимуляції яєчників, спазми м'язів матки (при проведенні ЕКЗ), вульговагінальний дискомфорт, вагінальне печіння, вульвовагінальна сухість, вагінальна кровотеча (при проведенні ЕКЗ), вагінальний мікоз, біль, чутливість і набухання молочних залоз.

З боку шкіри та її придатків: почервоніння шкіри, вугри; реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку, висип, свербіж; алопеція, гірсутизм, анафілактичні реакції, хлоазма.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість у ротовій порожнині, кровотеча з ясен, холестатична жовтяниця, шлунково-кишкові розлади, блювання, діарея, запор, здуття живота, біль у животі.

З боку судинної системи: тромбози, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії.

Інші розлади: затримка рідини, гіпертермія, інфекції сечовидільної системи, периферичний набряк.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі до +25 °С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 15 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Паб’яніцький фармацевтичний завод Польфа А.Т., Польща.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95–200, Паб’яніце, Польща.

ЛЮТЕІНА таблетки вагінальні 100 мг,таблетки вагінальні 200 мг

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛЮТЕІНА

(LUTEINA)

Склад:

діюча речовина: прогестерон;

1 таблетка містить прогестерону мікронізованого 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, кислота лимонна моногідрат, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма.

Таблетки вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості:

вагінальні таблетки по 100 мг: круглі таблетки без оболонки, двоопуклі, білого або білуватого кольору з написом «100» з одного боку та «22» з іншого;

вагінальні таблетки по 200 мг: круглі таблетки без оболонки, двоопуклі, білого або білуватого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Гормони статевих залоз та препарати, які застосовуються при патології статевої сфери.

Код АТХ G03D A04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Прогестерон у препараті Лютеіна, вагінальні таблетки, є синтетично отриманим, ідентичним природному гормону жовтого тіла яєчника.

Механізм дії

У фізіологічних умовах прогестерон утворюється у лютеїнізованих зернистих клітинах жовтого тіла яєчника, у синцитії ворсинок плаценти приблизно від 14–18 тижня вагітності, у пучковому та сітчастому шарах кори надниркових залоз, а також у центральній нервовій системі. Попередником прогестерону є холестерин, синтезований з ацетило-КоА, а також той, що походить з ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). У внутрішній оболонці мітохондрій холестерин під дією ліпопротеїдів високої щільності перетворюється у прегненолон, який є безпосереднім попередником прогестерону. Жовте тіло яєчника продукує прогестерон у другій фазі статевого циклу у кількості, що збільшується від близько 5 до 55 мг на добу у 20–22 дні циклу і зменшується до 27 дня циклу. Виділення прогестерону жовтим тілом відбувається пульсаційно. В організмі жінок прогестерон діє через специфічні рецептори, що розміщуються у матці, грудних залозах, центральній нервовій системі та гіпофізі.

Результат фармакодинамічної дії

Найважливішими ефектами впливу прогестерону на репродуктивні органи є: уможливлення овуляції шляхом посилення протеолізу стінки граафового пухирця; секреторна зміна ендометрія, що робить можливою імплантацію заплідненої яйцеклітини; гальмування надмірної гіпертрофії ендометрія під впливом дії естрогенів; циклічні зміни в епітелії маткових труб, шийки матки та піхви. Прогестерон діє синергічно з естрогенами на грудну залозу, стимулюючи ріст пухирців залози та епітелію протоків, а також беручи участь в експресії рецепторів, необхідних для лактації. Прогестерон є гормоном, необхідним для утримання вагітності протягом усього її терміну: він гальмує імунологічну реакцію матки на антигени плода, є субстратом для утворення глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів плода. Прогестерон гальмує самовільну скоротливу активність вагітної матки, а також є необхідним для запуска механізмів, що ініціюють пологи.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після вагінального застосування 100 мг прогестерону гормон досягає максимальної концентрації у плазмі крові через приблизно 6 годин після застосування та концентрація досягає в середньому 10,9+.4,2 нг/мл. Після вагінального застосування 200 мг прогестерону гормон досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 2–6 годин. Середня концентрація прогестерону в крові після вагінального застосування 200 мг становить близько 9 нг/мл та залишається на цьому рівні навіть до 24 годин.

Розповсюдження

Приблизно 96–99% прогестерону зв’язується з білками сироватки крові, передусім з альбумінами та глобулінами, що зв’язують кортикостероїди. Після вагінального застосування прогестерон безпосередньо транспортується до слизової оболонки матки. Концентрація прогестерону в ендометрії після вагінального застосування більша, ніж після внутрішньом’язового. З ендометрія прогестерон залежно від потреби організму поступово надходить у систему кровообігу.

Метаболізм

Прогестерон метаболізується передусім печінкою, головним чином до прегнандіолів та прегнанолонів. Прегнандіоли та прегнанолони у печінці кон’югуються до похідних глюкуронідів та сульфатів.

Виведення

Період напіввиведення у фазі елімінації прогестерону, що застосовується вагінально, становить приблизно 13 годин. Прогестерон виводиться головним чином нирками. Невелика кількість незміненого прогестерону видаляється з жовчю.

Фармакокінетично-фармакодинамічні залежності

Доведено, що концентрація прогестерону у плазмі крові між 12–15 нг/мл, що відповідає ранній лютеальній фазі, достатня для здійснення секреторної зміни ендометрія та збереження вагітності.

Клінічні характеристики.

Показання.

Вагінальні таблетки по 100 мг. Зниження здатностi до запліднення при первинній або вторинної безплiдностi при частковій або повній лютеїновій недостатностi (дизовуляцiя, пiдтримка лютеїнової фази пiд час приготування до екстракорпорального заплiднення, програма донацiї яйцеклiтин). Профiлактика звичного викидня або загрози спонтанного викидня при лютеїновій недостатностi. Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі. Неможливість або обмеження перорального застосування препарату.

Вагінальні таблетки по 200 мг. Рекомендується у програмах ЕКЗ.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь–якого з компонентів препарату. Підозрювана або підтверджена неоплазія молочної залози або статевих органів. Невизначені кровотечі зі статевих шляхів, завмерла вагітність, позаматкова вагітність.

Тяжкі порушення функцій або захворювання печінки. Тяжка ниркова недостатність. Тромбоемболічні порушення або тяжкий тромбофлебіт в активній фазі або в анамнезі. Порфірія, активна фаза артеріальної або венозної тромбоемболії, а також ці стани в анемнезі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати, які підвищують активність ізоферментів цитохрому Р450 (наприклад рифампіцин, карбамазепін або рослинні препарати, що містять звіробій), можуть підвищувати швидкість виведення прогестерону та, отже, ослаблювати його терапевтичну дію. У свою чергу, кетоконазол та інші інгібітори активності ізоферментів цитохрому Р450 можуть сповільнювати виведення прогестерону, чим посилюють його дію. У зв’язку з тим, що прогестерон може призводити до зниження чутливості до інсуліну, пацієнткам, хворим на діабет, які приймають прогестерон, може бути необхідна корекція доз антидіабетичних препаратів. Доведено, що прогестерон може сповільнювати метаболізм циклоспорину, тим самим збільшувати його концентрацію у крові навіть до рівня, який може бути токсичним.

Введення великих доз прогестерону може тимчасово призвести до збільшення виведення з організму натрію та хлору.

Особливості застосування.

До початку лікування слід провести гінекологічне обстеження і пальпацію молочних залоз. Пацієнтки, які у минулому страждали на депресію, повинні перебувати під особливим наглядом, оскільки прогестерон може спричинити посилення депресії.

Прогестерон може призводити до затримання в організмі рідин, тому пацієнтки з хворобами, симптоми яких можуть посилитися внаслідок затримки рідини (такими як епілепсія, мігрень, астма, порушення функцій серця або нирок), вимагають уважного спостереження. Прогестерон слід обережно застосовувати пацієнткам з легкими та помірними порушеннями функцій печінки.

Використання статевих стероїдів може також збільшити ризик ураження судин сітківки.

Прогестерон може призводити до зниження чутливості до інсуліну, тому пацієнток, хворих на діабет або з діагностованою інсулінорезистентністю слід уважно контролювати. Великі дози прогестерону слід застосовувати з обережністю пацієнткам з тенденцією до появи тромбів. Слід інформувати пацієнток про необхідність повідомляти лікаря про помічені зміни у молочних залозах.

Препарат Лютеіна не проявляє протизаплідної дії. У разі прийому прогестерону у зв’язку з іншими показаннями, які не пов’язані з репродуктивною функцією, слід одночасно застосовувати протизаплідні препарати (або методи контрацепції).

У разі маткових кровотеч не слід призначати препарат без уточнення їх причини. У разі появи аменореї слід переконатися, що вагітності немає.

Якщо курс лікування розпочинається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до 15-го дня циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.

Через тромбоемболічний та метаболічний ризик, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату у разі настання:

  • зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки;
  • тромбоемболічних венозних або тромботичних ускладнень, незалежно від ділянки ураження;
  • сильного головного болю.

У разі тромбофлебітичного анамнезу пацієнтка повинна знаходитися під суворим спостереженням.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лютеіну можна застосовувати у І триместрі вагітності. Немає достатньої кількості клінічних даних щодо застосування прогестерону у II та III триместрах вагітності.

Існують дані про можливий ризик розвитку гіпоспадії при застосуванні прогестагенів під час вагітності для профілактики звичного викидня або загрози викидня на тлі лютеїнової недостатності, про що повинна бути поінформована пацієнтка.

Прогестерон проникає у грудне молоко, тому застосування препарату у період годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спеціальних досліджень впливу прогестерону на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами не проводили, але оскільки при застосуванні прогестерону у поодиноких випадках можливі запаморочення, сонливість, порушення концентрації та уваги, про це необхідно попереджати водія або оператора, який працює з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дози Лютеіни в кожному окремому випадку слід встановлювати індивідуально, залежно від показань і терапевтичного ефекту. Для більш зручного застосування пацієнтками та регулювання дозового режиму існують такі дозування Лютеіни, вагінальних таблеток: 50 мг, 100 мг, 200 мг. Вагінальні таблетки слід вводити у піхву за допомогою аплікатора, який вкладається в упаковку.

При частковій недостатностi лютеїнової фази (дизовуляцiя, порушення менструального циклу) добова доза становить 200 мг протягом 10 діб (зазвичай з 17-ї по 26-у добу циклу).

При повній недостатності лютеїнової фази [повна вiдсутнiсть прогестерону у жiнок з нефункцiонуючими (вiдсутнiми) яєчниками (донацiя яйцеклiтин)]: доза прогестерону становить 100 мг на 13-у та 14-у добу циклу переносу. З 15-ї по 25-у добу циклу доза прогестерону становить 200 мг, розподілених на два прийоми (вранці та ввечері). Починаючи з 26-ї доби, в разі ранньої діагностики вагітності, доза збільшується, поступово (кожного тижня) на 100 мг прогестерону на добу, досягаючи максимуму 600 мг прогестерону на добу, розподілених на три прийоми. Цього дозування слід дотримуватися до 60-го дня.

Пiдтримка лютеїнової фази пiд час проведення циклу екстракорпорального заплiднення: лікування проводиться, починаючи з вечора дня переносу ембріона, з розрахунку по 600 мг на добу в 3 прийоми (200 мг одноразово через кожнi 8 годин).

У випадку загрози викидня або для профiлактики звичних викиднiв через лютеїнову недостатність: 200–400 мг на добу (100–200 мг на один прийом через кожнi 12 годин) до 12 тижнiв вагiтностi.

Профілактика передчасних пологів у жінок з короткою шийкою матки або у жінок з наявністю передчасних спонтанних пологів в анамнезі: доза становить 200 мг на добу і застосовується ввечері перед сном з 22-го по 36-ий тиждень вагітності.

У програмах ЕКЗ застосовувати по 150* — 200 мг прогестерону 2 рази на добу вагінально. Лікування продовжують до 77 дня після трансферу (переміщення) зародка. Завершення терапії повинно відбуватися шляхом поступового зменшення дози препарату.

*Застосовувати у відповідному дозуванні.

Діти.

Не рекомендується застосовувати дітям.

Передозування.

Найчастішими симптомами передозування прогестерону є: сонливість, запаморочення, депресія. Після зменшення дози препарату ці симптоми зникають самі собою. У деяких випадках може бути необхідне припинення прийому препарату та запровадження відповідного симптоматичного та підтримуючого лікування.

Побічні реакції.

Під час застосування Лютеіни, що містить прогестерон, ідентичний ендогенному гормону, побічні ефекти спостерігалися спорадично.

Відзначалися порушення з боку нижчезазначених систем та органів.

З боку нервової системи: сонливість, порушення концентрації та уваги, відчуття страху, депресивні стани, головний біль та запаморочення, безсоння.

З боку репродуктивної системи: реакції, які стосуються піхви (подразнення, свербіж, виділення), синдром гіперстимуляції яєчників, спазми м’язів матки (при проведенні ЕКЗ), вульвовагінальний дискомфорт, вагінальне печіння, вульвовагінальн сухість, вагінальна кровотеча (при проведенні ЕКЗ), вагінальний мікоз, біль, чутливість і набухання молочних залоз.

З боку шлунково — кишкового тракту: здуття живота, біль у животі, нудота, діарея, запор, блювання.

Інші розлади: підвищена втомлюваність, інфекції сечовидільної системи, периферичний набряк, реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, висип.

Термін придатності.

36 місяців.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі нижче 30 ?С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Вагінальні таблетки по 100 мг: 2 блістери № 15 у картонній коробці разом з аплікатором з позначкою «вагінальний аплікатор 100».

Вагінальні таблетки по 100 мг: 2 блістери № 15 у картонній коробці без аплікатора.

Вагінальні таблетки по 200 мг: 3 блістери № 10 у картонній коробці разом з аплікатором з позначкою «вагінальний аплікатор 200»; 2 блістери № 10 у картонній коробці разом з аплікатором позначкою «вагінальний аплікатор 200».

Вагінальні таблетки по 200 мг: 3 блістери № 10 у картонній коробці без аплікатора; 2 блістери № 10 у картонній коробці без аплікатора.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

АТ «Адамед Фарма», Польща.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95–200, Паб’яніце, Польща.

Зверніть увагу!

Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення.

Не використовуйте це як посібник медичних рекомендацій.

Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!

Farmaco не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті farmaco.ua.

Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!

Схожі
Інжеста, розчин для ін'єкцій, ампули 1 мл, 2.5%, №5 | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 18 шт
Фармак, Україна
109.20 грн.
Прожестожель, гель, туба 80 г, 1% | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 2 шт
Delpharm Drogenbos, Бельґія
215.90 грн.