Farmaco

Септефрил-Д, таблетки, №10

  Є в наявності > 20 шт.
Ціна за 1 уп.
12.90 грн.
Виробник: Дарниця, Україна
Реєстраційне посвідчення: UA/6210/01/01
Доставка
  • Самовивіз
  • Нова Пошта
  • Міст Экспресс
  • Justin
  • Укрпошта
Оплата
  • Банківською картою (Visa, Mastercard)
  • Готівкою (при самовивозі)

Септефрил (INN ? decamethoxin) ? належить до лікарських засобів для лікування захворювань респіраторної системи, антисептичних лікарських засобів. Септефрил ? це таблетована форма декаметоксину.

Декаметоксин було синтезовано у 1967 р. у Чернівецькому державному медичному інституті (Буковинський державний медичний університет). Чистий декаметоксин ? це білий порошок, гіркий, з присмаком м’яти. Є похідним четвертинних амонієвих сполук (Мохунь І.К. та співавт., 1981).

Сфера застосування

Декаметоксин призначають при захворюваннях, що уражують горло, слизову оболонку ротової порожнини, спричинених бактеріальною та грибковою інфекцією. Також Септефрил відомий як засіб для профілактики інфекційних захворювань горла і ротової порожнини після оперативних втручань.

Септефрил застосовується при фарингіті, ларингіті, тонзиліті, ангіні (початкова стадія), гінгівіті, пародонтиті, кандидозній інфекції, а також за умови носійства дифтерійної палички (з метою санації).

Фарингіт ? це запальний процес, який уражує слизову оболонку глотки та лімфоїдну тканину, що знаходиться у цій зоні.

Фарингіт може бути самостійним захворюванням і складовою симптомокомплексу інших інфекційних захворювань, таких як кір, скарлатина або грип. Місцеві симптоми фарингіту: біль у горлі, першіння, кашель, почервоніння слизової оболонки. Також можуть відмічатися загальні симптоми, такі як підвищення температури тіла й ознаки основного захворювання (кір, грип тощо).

Призначення препарату Септефрил для місцевого лікування дозволяє зменшити кількість бактерій, що в результаті приводить до пригнічення симптомів запалення.

Тонзиліт ? це запалення складових елементів лімфатичного глоткового кільця. Найчастіше уражуються піднебінні мигдалини.

Тонзиліт може бути спричинений бактеріями, вірусами або грибами. Клінічні прояви включають сильний різкий біль у горлі, утруднене ковтання, появу нальоту, почервоніння, гній в лакунах мигдаликів, підвищення температури тіла.

Септефрил призначають місцево в тому випадку, якщо підтверджена бактеріальна природа захворювання. Він є додатковим препаратом терапії, чинить антибактеріальну дію.

Ангіна ? гострий тонзиліт, спричинений найчастіше гемолітичним стрептококом групи А. Для цього захворювання характерні виникнення болю у горлі, почервоніння і набряклість мигдаликів, поява гнійного ексудату в лакунах, збільшення лімфатичних вузлів і підвищення температури тіла до 38–39 °С.

Септефрил як місцевий антисептик дозволяє знизити бактеріальне навантаження і прискорити процес одужання.

Ларингіт ? це запальний процес, який розвивається у слизовій оболонці гортані. Спричинений фізичними пошкоджувальними факторами (холодне повітря), вірусними і бактеріальними інфекціями.

Пацієнти скаржаться на зміну голосу, охриплість, осиплість, неможливість розмовляти, біль у горлі, відчуття дряпання в гортані, появу мокроти при кашлі. Септефрил, призначений для місцевого лікування, знижує бактеріальне навантаження, сприяє зменшенню проявів запальних симптомів.

Мікози ротової порожнини найчастіше асоційовані з грибом роду Candida. Зазвичай виникають під час тривалого лікування антибіотиками, при різних типах імунодефіциту або цукровому діабеті, коли змінюється склад нормальної мікрофлори ротової порожнини, що призводить до активації розмноження гриба. Хворих можуть турбувати свербіж, біль, почервоніння, іноді з’являються ерозії, наліт білого кольору.

Місцеве застосування Септефрилу разом із протигрибковими препаратами сприяє зменшенню чисельності грибкових колоній.

Стоматити бактеріального походження ? запальні патологічні процеси, що уражують слизову оболонку рота. Вони виявляються у вигляді плям, афт, ерозій та виразок, виразок із некротичним нальотом залежно від збудника. Людина відчуває болючість під час прийому їжі (особливо солоної та кислої).

Призначення Септефрилу в якості додаткового методу терапії здатне уповільнювати розмноження бактерій, зменшуючи вираженість симптомів.

Гінгівіт ? це запальний процес у слизовій оболонці ясен.

При гінгівіті Венсана часто відзначається одночасне ураження ясен і слизової оболонки ротової порожнини. Причина ? діяльність фузобактерій і спірохет. На поверхні слизової оболонки утворюються хворобливі виразки, покриті сіро-білим нальотом. Виявляючи місцевий антибактеріальний ефект, Септефрил зупиняє розмноження бактерій, що призводить до зменшення вираженості симптомів.

Під час пародонтиту запальний процес охоплює не тільки слизову оболонку ясен, але й сполучну тканину, що оточує зуб і кістку. Пацієнта можуть турбувати хворобливість, кровоточивість ясен, рухливість зубів. Слизова оболонка почервоніла і набрякла. Бактерицидний ефект Септефрилу дозволяє усунути біль, набряклість. Для повного терапевтичного ефекту необхідна комплексна терапія, що включає професійне чищення порожнини рота і застосування протизапальних препаратів.

Профілактика інфекційних ускладнень після операції ? це комплекс превентивних заходів щодо приєднання інфекції в післяопераційний період, оскільки ранова поверхня ? це ворота інфекцій. Септефрил пригнічує діяльність мікроорганізмів, які є потенційними інфекційними агентами.

Механізм дії

Декаметоксин, зв’язуючись із фосфатними групами ліпідів цитоплазматичних мембран бактерій, порушує проникність їх стінок. Результатом зміни проникності стає загибель мікробної клітини бактерій, чутливих до декаметоксину. Важливо відзначити, що декаметоксин здатний руйнувати оболонку антибіотикорезистентних форм бактерій.

Дослідження

Багато досліджень, спрямованих на вивчення властивостей декаметоксину, підтверджують спектр його протимікробної активності і демонструють його додаткові властивості. У майбутньому результати досліджень можуть вплинути на перелік показань і, таким чином, розширити спектр застосування препарату.

Септефрил здатний знижувати адгезію мікробних клітин до клітин людини.

У 2013 р. було опубліковано результати дослідження впливу антисептиків у таблетованій формі на адгезію бактерій. Серед них був Септефрил; препарат, що містить хлоргексидин, і препарат, що містить 2,4 дихлорбензиловий спирт у комплексі з амілметакрезолом.

Адгезія ? здатність прикріплюватися до поверхні чого-небудь, важлива властивість бактерій, яка забезпечує згодом колонізацію бактеріями певних ділянок. Якщо адгезія бактерій не відзначається, вони виводяться з організму транзитом.

Концентрація препаратів відповідала бактеріостатичній. Досліджувалися адгезивні властивості 4 клінічних штамів мікроорганізмів ? S.aureus 21, S.aureus 115, E.coli 128, E.coli 34. Їх виділили у хворих з гнійною інфекцією. Для контролю використовувалися так звані музейні штами S.аureus АТСС 25923, S.аureus NCTC 7447, E.coli ATCC 25922, E.coli M-17.

В якості субстрату для адгезії були використані еритроцити людини. Ці еритроцити оброблялися спеціальним розчином, в якому містилися бактерії. Після інкубації були виготовлені препарати — мазки, пофарбовані за методом Романовського — Гімзи. Мазки вивчалися під мікроскопом, оцінювалися адгезивні властивості бактерій.

У результаті дослідження було встановлено:

•всі 3 препарати знизили адгезивні властивості бактерій;

•клінічні штами мали більш виражені адгезивні властивості порівняно з музейними штамами;

•найгіршу здатність до адгезії відзначено у мікроорганізмів під час застосування препарату Септефрил.

Вивчення впливу антисептичних препаратів (таблеток) на адгезію мікроорганізмів допоможе більш детально з’ясувати механізм їх дії, що в майбутньому може бути необхідним для терапії пацієнтів із гнійними запальними процесами (Жорняк О.І., 2013).

Застосування декаметоксину в дитячій отоларингології

Було проведено дослідження ефективності призначення декаметоксину у формі розчину при лікуванні гострих гнійних гайморитів.

У дослідженні взяли участь 34 дитини віком 7–14 років. Дітей розділили на 2 групи ? контрольну та експериментальну, по 17 осіб. В якості місцевої терапії (промивання гайморових пазух після пункції) контрольній групі був призначений 0,02% розчин фурациліну, а експериментальній ? 0,02% розчин декаметоксину.

Результати терапії оцінювалися з урахуванням зміни симптоматики, результатів повторних пункцій, змін на рентгенологічних знімках. Безпека препарату оцінювалася за допомогою аналізу частоти побічних реакцій.

У результаті було встановлено, що ефективність лікування декаметоксином ? 88,2%, а в групі фурациліну ? 58,8%. Побічні реакції не встановлені під час проходження обох видів терапії.

Таким чином, включення декаметоксину у склад комплексної терапії гострого гнійного гаймориту є раціональним (Мехмондустов С.Г. та співавт., 2012).

Інші сфери застосування декаметоксину

Застосування декаметоксину під час лікування перитоніту може бути досить ефективним. Були опубліковані дані щодо досвіду призначення декаметоксину в складі комплексної терапії пацієнтам, прооперованим з приводу перитоніту (91 пацієнт). Причинами перитоніту у таких пацієнтів були гострий апендицит (57), перфорація виразки шлунка і дванадцятипалої кишки (14), кишкова непрохідність (10), гострий холецистит (8) і панкреонекроз (2). У 18 пацієнтів був виявлений розлитий перитоніт, у 37 ? обмежений перитоніт, у 38 ? дифузний. У терапевтичний комплекс для всіх пацієнтів було включено декаметоксин. Розчин декаметоксину 0,02%, доведений до температури 38 °С, вводили в черевну порожнину через спеціальні трубки з метою промивання. Також була призначена антибактеріальна, дезінтоксикаційна і симптоматична терапія.

Результати дослідження показали високу ефективність застосування декаметоксину. На 3-тю добу ексудат, що виділявся з черевної порожнини, став серозним, зазначалося більш швидке і повне виведення ексудату, що дозволило зменшити терміни дренування черевної порожнини. Хворі не відзначали дискомфорту при введенні декаметоксину. Ускладнення не виявлені (Назіров Ф.Н. та співавт., 2013).

Декаметоксин при лікуванні некротичних захворювань м’яких тканин

У дослідженні брали участь 192 пацієнти (103 жінки і 89 чоловіків, середній вік ? 53 роки). Пацієнтів залежно від ступеня тяжкості інфекції розділили на 3 групи. У 1-шу групу увійшли пацієнти з обмеженою локальною інфекцією, у 2-гу ? пацієнти із синдромом системної запальної відповіді (SIRS), в 3-тю ? пацієнти з різноманітною формою сепсису, при якій SIRS тривала довше 72 год. Усім пацієнтам, крім комплексного лікування (оперативне втручання, антимікробна і дезінтоксикаційна терапія), в рану вводили декаметоксин у концентрації 0,02%. У всіх групах було відзначено зниження хворобливості, набряклості.

В результаті дослідження було встановлено, що 0,02% розчин декаметоксину можна застосовувати для місцевого лікування ран, інфікованих бактеріями, найпростішими і грибами (Fuss J. et al., 2016).

Висновки

Септефрил ? це антисептик, призначений для місцевого лікування захворювань ротоглотки й гортані.

Препарат залежно від концентрації виявляє бактерицидний і бактеріостатичний ефект. Він активний проти стафілококів, стрептококів, дифтерійної і синьогнійної палички, а також дріжджоподібних грибів.

Септефрил перешкоджає адгезії бактерій до клітин людини і за цим критерієм перевершує препарати на основі хлоргексидину і комбінації 2,4-дихлорбензилового спирту з амілметакрезолом.

Застосування таблетованих форм декаметоксину, в тому числі й препарату Септефрил, заслуговує на подальше вивчення. Перспективними є дослідження впливу препаратів на слизову оболонку внутрішніх органів тварин, щоб удосконалити або створити нові схеми лікування бактеріальних захворювань ротової порожнини й горла.

Декаметоксин ефективний і в інших галузях медицини, наприклад, у загальній хірургії, де після операції необхідне застосування ефективних антисептиків.