Цинабсин, таблетки, №100
Deutsche Homoopathie-Union, Німеччина

Фармакологічні властивості

Цинабсин являє собою гомеопатичний комбінований препарат. Cinnabaris швидко й надійно звільняє від таких характерних симптомів запалення навколоносових пазух, як головний біль, сльозотеча, а також невралгії у ділянці обличчя. Hydrastis і Kalium bichromicum діють головним чином при підгострому і хронічному перебігу захворювання, що має місце при тривалому синуситі. Усі три інгредієнти сприяють усуненню набряку слизових оболонок і відновленню носового дихання. Echinacea сприяє загальній підтримці імунної системи.

Показання

гостре та хронічне запалення придаткових пазух носа (синусити).

Застосування

дітям віком 2–5 років: при гострих станах — по 1 таблетці 3 рази на добу до поліпшення стану. При подальшому лікуванні продовжувати приймати по 1 таблетці 3 рази на добу;

дітям віком 6–11 років: при гострих станах — по 1 таблетці кожні 2 год (але не більше 6 таблеток на добу) до поліпшення стану. При подальшому лікуванні приймати по 1 таблетці 3 рази на добу;

дорослим і дітям віком старше 12 років: при гострих станах — по 1 таблетці щогодини (але не більше 12 таблеток на добу) до поліпшення стану. При подальшому лікуванні приймати по 1–2 таблетки 3 рази на добу.

При хронічних станах дітям і дорослим — по 1 таблетці 3 рази на добу, тривалість лікування — 4–6 тиж.

Таблетки приймати за 30 хв до або через 30 хв після їди, даючи їм повільно розчинитися в роті. Дітям віком до 3 років рекомендується для зручності розчиняти таблетку у невеликій кількості води (наприклад у чайній ложці).

Цинабсин не рекомендується приймати понад 4 тиж без консультації з лікарем.

Протипоказання

не застосовувати у дітей віком до 2 років, у період вагітності або при відомій гіперчутливості до хрому, ехінацеї та інших різновидів родини Складноцвітих або будь-якого з компонентів препарату. Із фундаментальних міркувань Цинабсин не слід застосовувати у випадках: прогресуючі системні захворювання (такі як туберкульоз та саркоїдоз), системні захворювання білих кров’яних тілець (наприклад, лейкемія та лейкоз), аутоімунні захворювання (наприклад, запальні захворювання колагенової тканини (колагенози), розсіяний склероз), імунодефіцити (у тому числі ВІЛ-інфекції), імуносупресія (наприклад, після трансплантації органів або кісткового мозку, або хіміотерапії) або хронічні вірусні захворювання.

Побічна дія

у поодиноких випадках можливі реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, шлунково-кишкові розлади, включаючи нудоту, блювання та діарею. У хворих, які застосовували інші препарати, що містять ехінацею, відзначалися алергічні реакції (висипи на шкірі, свербіж, в окремих випадках ? набряк обличчя, диспное, запаморочення і зниження АТ). Ехінацея може стати причиною виникнення алергічних реакцій у пацієнтів з атопічними захворюваннями (наприклад у пацієнтів з сінною лихоманкою, нейродерматитом, алергічною астмою).

У випадку посилення слиновиділення після прийому препарату Цинабсин рекомендується зменшити дозу або припинити прийом препарату.

При виникненні будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.

Особливості застосування

при застосуванні гомеопатичних лікарських засобів можливе тимчасове первинне погіршення стану. У цьому разі слід припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.

Існує ризик можливих анафілактичних реакцій у пацієнтів з атопічними захворюваннями. Перед застосуванням даного лікарського засобу таким пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем.

Необхідно проконсультуватися з лікарем:

якщо спостерігається набряк обличчя, лихоманка або сильний головний біль;

якщо гострий стан не покращується або погіршується протягом перших 2 днів лікування;

якщо з’являються додаткові скарги.

Препарат містить крохмаль пшеничний, тому пацієнтам з підвищеною чутливістю або непереносимістю глютену не слід приймати цей препарат.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід його застосовувати.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Не слід застосовувати препарат в період вагітності через вміст ехінацеї. Якщо пацієнтка годує грудьми, слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням даного лікарського засобу.

Діти. Препарат призначають дітям віком старше 2 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

невідома.

Передозування

у випадках передозування можливе підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Актуальна інформація

хворі на гострий риносинусит становлять близько 30% усіх пацієнтів з отоларингологічними захворюваннями. Найчастіше етіологія гострого риносинуситу пов’язана з вірусними інфекціями, рідше має бактеріальну етіологію. Після потрапляння на слизову оболонку порожнини носа віруси проникають до епітеліальних клітин та починають активно розмножуватися. У відповідь на це розпочинається запальний процес, що характеризується вазодилатацією, підвищенням проникності судинної стінки та посиленням ексудації. Доволі швидко створюються сприятливі умови для розвитку гострого риносинуситу. Це пов’язано з 3 патогенетичними механізмами:

— порушення мукоціліарного транспорту;

— зміна реологічних властивостей муконазального секрету;

— порушення аерації та дренування приносових пазух у результаті набряку слизової оболонки.

Закриття природних співусть приносових пазух призводить до встановлення в них від’ємного тиску, застою муконазального секрету, зміни газового метаболізму та рН. При цьому запальний процес супроводжується набряком слизової оболонки приносових пазух та порушенням функції миготливого епітелію, що ще більше поглиблює порушення їх дренування та вентиляції.

Тому терапевтичні заходи у разі риносинуситу мають бути спрямовані на звільнення їх від патологічного вмісту та відновлення фізіологічного дренування.

Консервативна терапія має включати:

—  нормалізацію пасажу слизу (усунення блокади співусть пазух);

—  зниження в’язкості слизу;

—  нормалізацію мукоціліарного кліренсу;

—  відновлення захисних функцій організму (Гавриленко Ю.В., 2015).

Враховуючи такі напрями впливу, перевага завжди повинна надаватися комплексним препаратам, у спектрі дії яких враховані всі ланки патогенезу захворювання. Більше того, бажано одразу усувати весь симптомокомплекс захворювання (Байдельдинов Б.Г., 2011). В академічній медицині зазвичай здійснюється підбір комбінації з декількох препаратів, кожний з яких спрямований на полегшення окремих симптомів ГРВІ: протизапальні, протинабрякові та антигістамінні засоби, а в деяких випадках — противірусні препарати. Гомеопатична терапія охоплює одразу й місцеві прояви захворювання, і стабілізацію системної імунної відповіді (Вахмистров А.В., 2008). Таким гомеопатичним препаратом є Цинабсин.

Цинабсин: механізм дії

Цинабсин — це комбінований гомеопатичний препарат (інструкція МОЗ України). Його дія зумовлена поєднанням чотирьох активних компонентів, що дозволяє охопити пацієнтів із практично будь-якими індивідуальними потребами та вплинути на запальний процес у верхніх дихальних шляхах. Компоненти чинять не лише адитивний, а й додатковий ефект.

Cinnabaris в розведенні D3 — червоний сульфід ртуті, також відомий як кіновар, — препарат, що діє на слизові оболонки із зовнішньосекреторною активністю, лімфатичну систему, серозні та синовіальні оболонки. Кіновар являє собою природний мінерал, що широко застосовується у китайській та індійській аюрведичній медицині (Liu J., 2009) із седативними (Zhou X., 2009) та протизапальними властивостями. Він швидко усуває такі симптоми, як сльозотеча, невралгія в ділянці обличчя, головний біль (інструкція МОЗ України). Специфічним показанням до призначення Cinnabaris є гайморит. Окрім того, Cinnabaris зазвичай застосовується у разі наявності наступних симптомів:

—  катаральне запалення, перебіг якого погіршується у разі впливу тепла;

—  головний біль у ділянці лоба, невралгія у ділянці над очницею;

—  нежить із відчуттям тиску на носові кістки, рясними виділеннями із задніх хоан;

—  сухість у роті та горлі, запалення глотки з наявністю в’язкого секрету (Кент Дж.Т., 2009).

Hydrastis у розведенні D3. Гідрастіс (лат. Hydrastis Canadensis) — препарат рослини гідрастісу канадського. Його екстракт в гомеопатичній медицині вважається повільно та глибоко діючим, необхідним при багатьох трофічних розладах, що супроводжуються виснаженням та станом катарального запалення. До симптомів катарального запалення належать густі та в’язкі виділення слизових оболонок будь-якої локалізації, виділення яких може супроводжуватися утворенням виразок чи без них, а також ущільнення залоз та лімфатичних вузлів. Гідрастіс зазвичай призначається для зменшення вираженості таких симптомів:

— головний біль без уточнення характеристик;

— закладеність носа, густий білий чи жовтий слиз. При цьому відмічається невелика кількість слизу з тенденцією до формування кірки. Внаслідок запального процесу спостерігаються болісність слизової оболонки носової порожнини, постійне бажання очистити ніс, а повітря, що вдихається, здається холодним;

— запальні процеси у вухах, переважно катаральні, із набряком та гіперемією м’яких тканин, відчуттям шуму у вухах, слизовими чи гнійними виділеннями;

— тривале катаральне запалення горла із подразненням та печінням, густим в’язким слизом, із тенденцією до виразкування та розвитку грануляцій (Кент Дж.Т., 2009).

Екстракт гідрастісу канадського також застосовується у традиційній американській та аюрведичній медицині. Його активним компонентом є рослинний алкалоїд берберин. У дослідженнях встановлено, що берберин характеризується високою антимікробною активністю відносно бактерій (Stahpylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus sanguis, Escherichia coli, (Scazzocchio F., 2001), Streptococcus mutans (Hwang B.Y., 2003), Vibrio cholera), хламідій (Chlamydia trachomatis), найпростіших (Giardia lamblia, Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Leismania donovani), вірусів, грибів та гельмінтів. Окрім того, у дослідженнях in vitro встановлено, що берберин також виявляє протизапальний та імуностимулювальний ефекти (Alternative Medicine Review, 2000). Дослідники підтвердили й противірусну активність берберину — він інгібує синтез білків вірусу грипу А (штам H1N1) (Cecil C.E., 2011), що й пояснює ефективність гідрастісу в лікуванні ГРВІ.

Kalium bichromicum у розведенні D3 — біхромат калію. Механізм його дії аналогічний гідрастісу: призначається у разі запальних захворювань слизової оболонки носової та ротової порожнини з утворенням густого в’язкого слизу. Каліум біхромікум застосовується за наявності таких симптомів:

—  ревматичне ураження суглобів (набряк, гіперемія, жар) мігруючого характеру, відчуття болю в кістках;

—  густі плівкоподібні виділення зі слизових оболонок;

—  лихоманка, підвищена чутливість до холоду, погіршення загального стану на холоді, зменшення вираженості симптомів — при зігріванні;

—  головний біль, що пов’язаний із катаральним запаленням, нежитем;

—  рясний, в’язкий, густий слиз із носової порожнини, закладеність та відчуття сухості в носі, втрата нюху. Біль у проєкції приносових пазух (у ділянці лоба, виличних кісток);

—  сухість у роті, підвищення в’язкості слини та слизу, запалення мигдаликів з вираженою гіперемією, інтенсивний біль у ділянці кореня язика (проєкція язикового мигдалика);

—  симптоми ларингіту (сухий кашель, зміна голосу, охриплість, болісність у ділянці гортані) (Кент Дж.Т., 2009).

Дослідження продемонстрували, що каліум біхромікум у вигляді монопрепарату ефективний при гострому отиті — його терапевтичний ефект зіставний, а в деяких випадках навіть перевищує ефект від стандартної схеми лікування (антибактеріальні препарати, секретолітики, жарознижувальні засоби) (Friese K.H., 1996).

Каліум біхромікум та гідрастіс усувають підгострі та хронічні запальні процеси, що супроводжують тривалий синусит, а також усувають набряк та відновлюють носове дихання (інструкція МОЗ України).

Echinacea в розведенні D1 — есенція ехінацеї пурпурної, відомий препарат для стимуляції імунітету. В гомеопатії призначається у разі ураження слизових оболонок, при гнійному гаймориті, отиті, ангіні та бронхіті. Специфічним показанням до призначення ехінацеї є захворювання з довготривалим перебігом, із тенденцією до хронізації. Особливо добре препарат діє при гнійних процесах різної локалізації: фурункулах, карбункулах, абсцесах, а також сепсисі та нагноєнні лімфатичних вузлів (Попов А.В., 2004).

Ехінацею широко застосовують не тільки в гомеопатії, а й у традиційній медицині Європи та Північної Америки (Karsch-Volk M., 2014) для лікування гострих респіраторних захворювань з кашлем, бронхіту, запалення ротоглотки. Ехінацея — відомий імуномодулятор із протизапальними властивостями (Catanzaro M., 2018). За даними метааналізу (Sholto D., 2019), препарати ехінації можуть застосовуватися як засіб профілактики інфекцій верхніх дихальних шляхів, однак гетерогенність отриманих даних та варіабельність індивідуальної реакції не дозволяють оцінити цей ефект у довгостроковій перспективі. Зокрема, була доведена ефективність ехінацеї порівняно з плацебо у профілактиці та лікуванні застудних захворювань, викликаних риновірусом (Schoop R., 2006).

Цинабсин: досвід клінічного застосування

Цинабсин розроблений як засіб для лікування гострих та хронічних запальних процесів у приносових пазухах (інструкція МОЗ України).

Практичні лікарі розглядають Цинабсин як засіб для профілактики бактеріальних ускладнень ГРВІ (Вахмистров А.В., 2008).

Дослідження демонструють, що Цинабсин чинить позитивний ефект при терапії хронічного аденоїдиту в дітей. Порівняно з традиційною схемою протизапальної терапії Цинабсин сприяє не тільки зникненню симптомів хронічного аденоїдиту, а й значному зменшенню розмірів глоткового мигдалика, що дозволяє уникнути хірургічного лікування (Maltseva G.S., 2019).

У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні встановлено, що препарати, в яких представлена комбінація каліум біхромікум та Cinnabaris за ефектом цілком зіставні із стандартною терапією синуситів (антибактеріальна терапія та деконгестанти). Усуваються наступні симптоми: головний біль, порушення носового дихання, чутливість у зоні трійчастого нерва, гіперемія та набряк слизової оболонки носа, постназальна секреція. Загалом на фоні терапії досягається виліковування 81% пацієнтів із гострим синуситом та 67% — із хронічним (Wiesenauer M., 1989).

За даними клінічного дослідження (Байдельдинов Б.Г., 2011), Цинабсин є ефективним засобом для лікування як гострого, так і хронічного синуситу (не тільки серозної форми, а й за наявності ознак гнійного процесу). При визначенні терапевтичного ефекту оцінювалися суб’єктивні (закладеність носа, біль у проєкції приносових пазух, головний біль, утруднення носового дихання, наявність патологічних виділень) та об’єктивні (стан носового дихання та слизової оболонки носа за даними оптичної ендоскопії) критерії. На фоні терапії Цинабсином при гострих синуситах позитивний терапевтичний ефект відмічають вже на 3-й день, а при хронічних — починаючи з 7-го дня. У 94% пацієнтів із гострим синуситом повне видужання досягалося на 14-й день лікування. У той же час пацієнти із хронічним синуситом (до 52%) потребували продовження курсу лікування до 2 міс.

Висновок

Комплексний гомеопатичний препарат Цинабсин може розглядатися як доповнення чи альтернатива традиційній терапії ГРВІ, що ускладнені синуситами. Його компоненти підібрані відповідно до потреб пацієнтів різних категорій, а також із урахуванням сумарного ефекту. Препарат добре переноситься та поєднується з будь-якими методами медикаментозної терапії чи фізіотерапії.