FarmacoFarmaco

ЕСПА-ЛІПОН®

Фасовки та форми випуску

Назва товару / ВиробникЦіна за 1 уп.НаявністьКількість на складі

Аналоги

Назва товару / ВиробникЦіна за 1 уп.НаявністьКількість на складі

Опис

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Тіоктова кислота — це речовина, яка утворюється в організмі та виконує функцію кофермента при окиснюваному декарбоксилуванні a-кетокислот. Спричинена цукровим діабетом гіперглікемія призводить до відкладання глюкози на матричних протеїнах кровоносних судин та утворення кінцевих продуктів прогресуючого глікозилювання. Цей процес призводить до зменшення ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії, пов’язаного з підвищеним утворенням вільних кисневих радикалів, які пошкоджують нерв, а також до збіднення у периферичних нервах такого антиоксиданту, як глутатіон. У 1995 р. проведене багатоцентрове плацебо-контрольоване дослідження, спрямоване на вивчення ефективності застосування тіоктової кислоти для симптоматичного лікування в разі діабетичної полінейропатії, в якому отримані дані про сприятливі ефекти тіоктової кислоти на такі досліджувані cимптоми, як парестезії, відчуття печіння, оніміння та біль.

Фармакокінетика. Тіоктова кислота має високий ефект першого проходження в печінці. Існують суттєві міжособові відмінності в системній доступності тіоктової кислоти. Біотрансформація тіоктової кислоти відбувається шляхом окиснення бічних ланок та злиття. Виділення здійснюється переважно нирками.

У людей Т½ у плазмі крові становить близько 25 хв, сумарний кліренс для плазми крові становить 10–15 мл/хв/кг. На момент завершення 30-хвилинної інфузії 600 мг визначений рівень у плазмі становить близько 20 мкг/мл. Шляхом радіоактивного маркування в ході досліджень на тваринах (щурі, собаки) виявлено переважне виведення 80–90% препарату у вигляді метаболітів. Також у людей спостерігається тільки невелика кількість незміненої речовини, що виводиться із сечею. Біотрансформація відбувається головним чином шляхом окиснюваного скорочення бічних ланок (β-оксидація) та/або S-метилування тіолових груп.

Показання

лікування в разі діабетичної полінейропатії.

Застосування

таблетки. Дорослим застосовують внутрішньо по 1 таблетці препарату Еспа-ліпон 600 (відповідає 600 мг тіоктової кислоти) 1 раз на добу.

Таблетки не розжовувати та запивати достатньою кількістю рідини, наприклад склянкою води. Одночасне вживання їжі може вплинути на всмоктування лікарського засобу, тому важливо таблетки приймати натще (за 30 хв до сніданку). Тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання. Оскільки діабетична полінейропатія — хронічне захворювання, терапія може бути тривалою.

Р-н для ін’єкцій. Дорослим застосовують 1 раз на добу 12–24 мл р-ну у 250 мл 0,9% р-ну натрію хлориду (еквівалентно 300 або 600 мг тіоктової кислоти на добу).

Р-н вводити у вигляді в/в інфузії; застосовують протягом 2–4 тиж на початковій стадії лікування.

Як подальше продовження терапії можна застосовувати Еспа-ліпон 600 (у формі таблеток).

Правила проведення інфузії. Для приготування інфузійного р-ну слід застосовувати лише 0,9% р-н натрію хлориду. Препарат вводити в/в краплинно протягом щонайменше 30 хв, перед цим ампулу препарату Еспа-ліпон ін’єкції 300/Еспа-ліпон ін’єкції 600 розводять у 250 мл 0,9% р-ну натрію хлориду. Препарат є чутливим до дії сонячного світла, тому готувати р-н слід безпосередньо перед початком введення та захищати приготовлений флакон світлозахисним ковпачком. Захищений від світла р-н для інфузії може зберігатися протягом близько 6 год.

Протипоказання

підвищена чутливість до тіоктової кислоти чи до одного з інших компонентів препарату.

Побічна дія

таблетки

З боку нервової системи: дуже рідко — зміна чи порушення смакових відчуттів.

З боку ШКТ: дуже рідко — нудота, блювання, біль у животі та гастроінтестинальний біль, діарея.

Метаболічні порушення: дуже рідко — зниження рівня глюкози у крові. Були повідомлення про скарги, які свідчать про гіпоглікемічні стани, а саме — запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль та порушення зору.

З боку імунної системи: дуже рідко — алергічні реакції, такі як шкірні висипання, кропив’янка (уртикарні висипання) та свербіж.

Інші: утруднене дихання, екзема, нездужання.

р-н для ін’єкцій

З боку ШКТ: в окремих випадках при швидкій в/в ін’єкції спостерігаються нудота, блювання, біль у животі, що минають самостійно; діарея.

З боку нервової системи: при швидкій в/в ін’єкції можливі відчуття тяжкості у голові, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, припливи, підвищена пітливість, утруднене дихання. У деяких випадках після в/в введення спостерігалися слабкість, запаморочення, судоми, порушення смаку, диплопія, порушення зору. У більшості випадків усі зазначені прояви минають самостійно.

З боку системи крові: в деяких випадках після в/в введення спостерігалися петехіальні крововиливи у слизові оболонки, шкіру, тромбоцитопатія, порушення функції тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічні висипання (пурпура), тромбофлебіт.

Метаболічні порушення: можлива гіпоглікемія (запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль, розлади зору) внаслідок покращення утилізації глюкози.

Повідомлялося про випадки гіпоглікемії в результаті викликаного тіоктовою кислотою аутоімунного синдрому (високопозитивний тест на аутоантитіла інсуліну), головним чином, у пацієнтів монголоїдної раси.

З боку імунної системи: у місці ін’єкції можливе виникнення алергічних реакцій (кропив’янка, екзема, петехіальні висипання, свербіж, дерматити), в тому числі системних, аж до розвитку анафілактичного шоку.

Місцеві реакції: можливий розвиток реакцій у місці введення; у пацієнтів із підвищеною чутливістю до тіоктової кислоти у місці ін’єкції можливе виникнення відчуття пекучого болю, яке проходить саме собою чи при зниженні швидкості введення препарату.

З боку серцево-судинної системи: біль у ділянці серця, тахікардія.

Після в/в введення в окремих випадках спостерігалися крапчасті крововиливи в слизові оболонки та шкіру, тромбопатії. У результаті покращення засвоєння глюкози в окремих випадках може знижуватися рівень глюкози в крові.

Особливості застосування

на початку лікування у разі полінейропатії внаслідок регенераційних процесів можливе короткочасне посилення парестезій із відчуттям «повзання мурашок». При застосуванні тіоктової кислоти хворим на цукровий діабет необхідний частий контроль рівня глюкози в крові. В окремих випадках необхідно знизити дози протидіабетичних препаратів, щоб запобігти розвитку гіпоглікемії. Регулярне вживання алкогольних напоїв є значним фактором ризику розвитку і прогресування полінейропатії та може перешкоджати успіху в лікуванні, тому під час терапії та в періоди між курсами лікування слід уникати вживання алкоголю.

Еспа-ліпон, таблетки, препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати у пацієнтів із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази або синдром недостатності всмоктування глюкози-галактози.

Не слід призначати препарат одночасно із засобами, що містять метали (препарати заліза, магнію, кальцію), а також із молочними продуктами, що містять кальцій.

Препарат Еспа-ліпон ін’єкції 300/Еспа-ліпон ін’єкції 600 є світлочутливим, тому флакони слід доставати з упаковки лише безпосередньо перед застосуванням.

Приготовлений для інфузій р-н необхідно захищати від сонячного світла, прикриваючи його світлозахисними пакетами. У цих умовах він залишається придатним щонайбільше 6 год.

Певними обмеженнями в/в введення препаратів тіоктової кислоти є літній вік (старше 75 років).

У зв’язку з парентеральним застосуванням препарату Еспа-ліпон ін’єкції 300/Еспа-ліпон ін’єкції 600 спостерігалися реакції гіперчутливості, зокрема анафілактичний шок (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Необхідна відповідна перевірка пацієнтів. У разі виникнення ранніх симптомів (наприклад свербежу, нудоти, дискомфорту тощо) терапію терміново припиняють; можливе виникнення необхідності додаткових терапевтичних заходів.

Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Застосування тіоктової кислоти в період вагітності не рекомендується у зв’язку з відсутністю відповідних клінічних даних.

Даних про проникнення тіоктової кислоти у грудне молоко немає, тому застосовувати її у період годування грудьми не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттях з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Діти. Оскільки дані щодо безпеки та ефективності застосування у дітей тіоктової кислоти відсутні, препарат не рекомендується призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

тіоктова кислота реагує з іонними комплексами металів (наприклад із циспластином), тому препарат може знижувати ефект циспластину.

З молекулами цукру (наприклад з р-ном левулози) тіоктова кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки.

Тіоктова кислота є хелатором металу, тому її не можна застосовувати разом із металами (наприклад препарати заліза, магнію).

Тіоктова кислота може посилювати гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних антидіабетичних засобів, підвищуючи чутливість периферичних тканин до цих препаратів, у зв’язку з чим може виникнути необхідність коригувати дозу інсуліну чи пероральних антидіабетичних засобів. Тому необхідно проводити ретельний контроль вмісту глюкози в крові, зокрема на початковому етапі терапії.

Примітка. Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику для розвитку та прогресування невропатичних синдромів і таким чином може впливати на успіх лікування із застосуванням Еспа-ліпон ін’єкції 300/Еспа-ліпон ін’єкції 600. Тому зазвичай пацієнтам із діабетичною полінейропатією рекомендується уникати вживання алкоголю. Це стосується також інтервалів, коли терапія не здійснюється.

Передозування

при передозуванні можуть виникати нудота, блювання та головний біль. Після випадкового прийому або при спробі самогубства із пероральним застосуванням тіоктової кислоти у дозах від 10 до 40 г у комбінації з алкоголем спостерігалися значні інтоксикації, у деяких випадках — з летальним кінцем. На початковому етапі клінічна картина інтоксикації може проявлятися у психомоторному збудженні або у затьмаренні свідомості. У подальшому виникають генералізовані судоми та лактацидоз. Крім цього, при інтоксикації високими дозами тіоктової кислоти були описані гіпоглікемія, шок, гострий некроз скелетних м’язів, гемоліз, синдром дисемінованого врутрішньосудинного згортання крові, пригнічення діяльності кісткового мозку та поліорганна недостатність.

Лікування. При підозрі на сильну інтоксикацію препаратом Еспа-ліпон, таблетки, рекомендується негайна госпіталізація та вживання заходів відповідно до загальних принципів при випадковому отруєнні (наприклад викликання блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля). При передозуванні чи підозрі на розвиток побічних ефектів необхідно негайно припинити ін’єкцію препарата Еспа-ліпон ін’єкції 300/Еспа-ліпон ін’єкції 600 і, не виймаючи ін’єкційної голки, здійснити через неї повільне вливання 0,9% р-ну натрію хлориду. Лікування в разі генералізованих судом, лактацидозу та інших наслідків інтоксикації, що загрожують життю, слід виконувати відповідно до принципів сучасної інтенсивної терапії, воно має бути симптоматичним. Досі не підтверджена користь від застосування гемодіалізу, гемоперфузії чи методів фільтрації з примусовим виведенням тіоктової кислоти. Терапія симптоматична.

Умови зберігання

в недоступному для дітей місці.

Таблетки. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Р-н для ін’єкцій. При температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Термін придатності після розчинення в фізіологічному сольовому р-ні в умовах захисту від світла становить 6 год.