фармакодинаміка. Ферменти для перорального застосування, такі як бромелаїн/трипсин/хімотрипсин/папаїн/панкреатин та рутозид, впливають на набряки запального та незапального походження (травматичні, спортивні). Дослідження на тваринах довели протизапальні властивості бромелаїну і комбінованих ферментних препаратів при пероральному застосуванні. У численних дослідженнях на тваринах, а також у тестах in vitro бромелаїн та трипсин пригнічували агрегацію тромбоцитів і зменшували їх готовність до агрегації, спричиненої АДФ.

Хімотрипсин, трипсип і бромелаїн впливають на здатність крові згущуватися різним способом in vitro. Проте ефективні концентрації дуже високі і значно перевищують концентрації, виявлені у пацієнтів після перорального застосування. Внаслідок цього у здорових добровольців, які одержували комбінацію бромелаїн/папаїн/рутозид, не було виявлено порушення здатності крові до згущення. У тестах in vitro та in vivo з бромелаїном/трипсином/хімотрипсином/папаїном і панкреатином був продемонстрований вплив на патогенні імунні комплекси, але тільки бромелаїном/трипсином/хімотрипсином/папаїном спричиняли активацію не стимулюючих мононуклеарних клітин і зниження вивільнення молекул з аномальною адгезією (СD 44, СD 54). Протизапальні властивості описані також для рутозиду. Було підтверджено пригнічення ліпо- і циклооксигенази. Інгібування агрегації тромбоцитів було також показано в експериментах на тваринах. Рутозид є ефективним щодо вільних радикалів. Таким чином, механізм дії рутозиду на кровоносні судини вимагає подальшого з’ясування.

Фармакокінетика. Після перорального застосування ферментів спостерігається краща кореляція між концентраціями трипсину і бромелаїну у плазмі крові і введеними дозами. Рівноважний стан досягається через 4 дні. Рутозид або гідролаза, що не абсорбується, виводиться з фекаліями. Резорбовані ферменти виводяться через клітини мононуклеарно-фагоцитарної системи.

Показання

у складі комплексного лікування.

Ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит, несуглобовий ревматизм, остеоартроз, хвороба Бехтерєва, хвороба Шегрена.

Травматологія: травми (переломи, дисторзії, вивихи, контузії), запальні процеси мʼяких тканин, хронічні посттравматичні процеси, травми у спортивній медицині.

Хірургія: посттравматичні набряки, у тому числі післяопераційні, після пластичних і реконструктивних операцій.

Запалень ЛОР-органів та дихальних шляхів: синусит, бронхіт, бронхопневмонія.

При панкреатиті, виразковому коліті, хворобі Крона, розсіяному склерозі.

Кардіологія: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, вторинна профілактика повторного інфаркту міокарда.

Ангіологія: тромбофлебіт, посттромботичний синдром, васкуліти, облітеруючий тромбангіїт, профілактика рецидивуючих флебітів, лімфатичний набряк, вторинний лімфатичний набряк.

Урологія: запалення сечовивідних шляхів (цистит, цистопієліт, простатит).

Гінекологія: хронічні інфекції у гінекології, аднексит, мастопатії.

Застосування

залежно від тривалості і тяжкості захворювання рекомендована доза для дорослих становить від 3 до 10 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Підтримуюча доза — від 3 до 5 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Курсову дозу препарату підбирає індивідуально лікар. Для дітей доза препарату розраховується залежно від маси тіла. Добова доза препарату у дітей віком від 3 до 12 років становить 1 таблетку на 6 кг маси тіла. Для дітей віком від 12 років — доза відповідає дозі дорослого.

Курс терапії при гострих захворюваннях — від 2 тижнів до одужання, а при загостреннях хронічних захворювань лікування триває до чітких ознак ремісії. Середня тривалість лікування триває від 2 тижнів до 3 місяців (після консультації з лікарем).

Таблетки кишковорозчинні рекомендується приймати не менш ніж за 30 хв до їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води (200 мл).

Діти. Застосовувати дітям віком від 3 років.

Протипоказання

індивідуальна гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату. Тяжкі уроджені чи набуті порушення згортання крові (гемофілія, тромбоцитопенія, тяжкі ураження печінки), захворювання, пов’язані з підвищеною ймовірністю кровотеч, тромбоцитопенія, проведення гемодіалізу, гострий панкреатит, кишкова непрохідність.

Побічна дія

в окремих випадках спостерігалися нудота, незначні зміни консистенції і запаху випорожнень. Зрідка може виникати алергічна реакція (наприклад, шкірні висипання), що зникає після припинення лікування Вобензимом, або зменшення дози. У поодиноких випадках можуть виникнути анафілактичні реакції. Великі дози препарату можуть спричиняти блювання, тимчасове відчуття переповнення шлунка, метеоризм і дуже рідко — дискомфорт, діарею. Цьому можна запобігти, розділивши денну дозу на більшу кількість одинарних доз — на 4 або 5. Зрідка можуть виникати зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: еритема, свербіж, гіпергідроз.

Особливості застосування

у випадку інфекції Вобензим підвищує терапевтичну ефективність антибіотиків, але його не можна застосовувати як замінник антибіотиків.

При захворюваннях ШКТ, декомпенсації серцевої діяльності, при емфіземі легенів, цирозі печінки, панкреатиті слід визначатися у кожному окремому випадку щодо можливості призначення. Іноді після початку терапії хронічних захворювань може виникати погіршення симптоматики. У цьому випадку слід розглянути можливість тимчасового зниження дози.

Оскільки препарат містить лактози моногідрат, його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, галактози, вродженою лактазною недостатністю, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або недостатністю сахарози-ізомальтози.

Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності або годування груддю до застосування Вобензиму слід ставитися зі звичайною для цього стану обережністю. Застосування можливе після оцінки лікарем співвідношення користь для матері/ризик для плода/дитини. Відсутні дані, що виключають можливість проникнення препарату у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при одночасному прийомі Вобензиму з іншими лікарськими засобами випадки несумісності не спостерігалися. У разі одночасного прийому з антибіотиками препарат Вобензим підвищує їх концентрацію у плазмі крові і вогнищі запалення.

Передозування

Умови зберігання

оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.